Бистре (Бещадський повіт)
Би́стре (також Би́стрий, пол. Bystre) — село в Польщі, у гміні Чорна, село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Знаходиться недалеко від кордону з Україною і Словаччиною. Колишнє бойківське село, у рамках договору обміну територіями 1951 року, все українське населення насильно переселено, зокрема до колгоспу Врадіївського району (тепер Миколаївської області)[2]. Населення — 59 осіб (2011[1]).
Село
Координати 49°19′ пн. ш. 22°43′ сх. д.
|
Історія
Бистре засноване в XVI столітті як королівське село на волоському праві в рамках політики на заселення регіону, що її провадила королева Бона, отримавши Самбірську економію в посаг. Разом з дев'ятьма іншими селами волоського права Бистрий належав до так званої Липецької країни[3].
До 1918 року село було у складі Австро-Угорської Імперії. У міжвоєнний період тут діяли три водні млини і нафтова копальня. Також мешкав каменяр, який витесав чисало навколишніх надгробків і придорожніх хрестів[3].
У 1921 році в Бистрому було 92 будинки і 469 мешканців (451 греко-католиків, 8 римо-католиків, 10 юдеїв)[3].
У міжвоєнний період входило до ґміни Ломна Турківського повіту Львівського воєводства.
У 1939 році в селі проживало 620 мешканців, з них 605 українців-грекокатоликів, 5 поляків і 10 євреїв[4].
Примусове переселення 1951 року
З 1944 по 1951 рік село належало до Стрілківського району Дрогобицької області УРСР. У 1951 році, після обміну територіями, з села насильно переселено 98 сімей (490 осіб) у села Новопавлівка та Іванівка, зокрема в колгосп ім. Карла Маркса Врадіївського району (тепер Миколаївської області) — 90 сімей[2].
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 35 | 9 | 24 | 2 |
Жінки | 24 | 4 | 15 | 5 |
Разом | 59 | 13 | 39 | 7 |
Пам'ятки
Дерев'яна церква Михаїла Архангела
В селі перша церква була збудована близько 1607 року, а друга — в 1681 році[6].
Одна церква не існувала вже в XIX столітті, на місці другої у центрі села збудована у 1902 році греко-католицька парафіяльна церква Михаїла Архангела. Церква збудована в народному українському стилі за проектом львівського архітектора Василя Нагірного. Після 1951 року не використовувалась і зазнала часткового руйнування[3].
Церква входить до туристичного маршруту «Шлях дерев’яної архітектури».
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бистре (Бещадський повіт)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 193. ISBN 966-7151-67-0.
- Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 165. ISBN 966-7151-67-0.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 95 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Cerkiew greckokatolicka pw. św. Michała Archanioła w Bystrem. - Piotr Szechyński. - Twoje Bieszczady
Посилання
- Бистре 1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 508. (пол.)(пол.)