Блаженик

Блаже́ник село в Україні, у Турійському районі Волинської області. Населення становить 148 осіб.

село Блаженик
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Ковельський район
Рада Мокрецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA07060430020010699
Основні дані
Населення 148
Площа 0,763 км²
Густота населення 193,97 осіб/км²
Поштовий індекс 44899
Телефонний код +380 3363
Географічні дані
Географічні координати 50°58′56″ пн. ш. 24°23′07″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
189 м
Водойми Турія
Місцева влада
Адреса ради с. Мокрець, Турійський р-н, Волинська обл., 44840
Карта
Блаженик
Блаженик
Мапа

 Блаженик у Вікісховищі

Історія

Вже у середині ХV століття у селі існував православний Миколаївський монастир. "Манастыр, называємый Блаженик" був дідичством (тобто спадковим володінням) луцького старости Немирі Резановича, предка князя Юрія Михайловича Чорторийського[1].

У 1498 і 1547 році монастир згадується у різних документах, зокрема у заповіті князя Федора Андрійовича Сангушка. Ймовірно, що монастир припинив своє існування у 50-60-х р.р. ХVІ століття. Занепад обителі був ймовірно зв'язаний з передачею у заставу і продажем с.Блаженик мазовецькому шляхтичу Миколаєві Лисаковському.

У 1595 році село перейшло у власність синові Миколая Станіславу Лисаковському.

У 1609 році князь Ян Курцевич продає село Фрідріхові Подгороденському,

У 1610 році князь Ю.Чорторийський позивався до суду з приводу повернення йому майна, в т.ч. монастира Блаженик (на той час вже не існуючого), переданого колись у заставу і потім проданого.[1]

У 1625 році дружина Подгороденського передає село у заставу князю Петрові Козеці.

у к.ХІХ ст. у Миколаївській церкві с.Блаженик зберігалася чудотворна ікона св.Миколая, яку, за переказами, перенесли з місцевої обителі, тобто з давнього монастиря.[1]

У 1906 році село Вербської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 15  верст, від волості 6. Дворів 25, мешканців 101.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 147 осіб, з яких 63 чоловіки та 84 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 148 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,32 %
російська 0,68 %

Примітки

  1. Horin, Serhiĭ.; Горін, Сергій. (2007). Monastyri Zakhidnoï Volyni : (druha polovyna XV-persha polovyna XVII stolitʹ) (укр). Lʹviv: Vydavnyt︠s︡vo Ot︠s︡iv Vasylii︠a︡n "Misioner". с. 61. ISBN 978-966-658-105-4. OCLC 187953017.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.

Джерела

  • Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.