Блекота чорна

Блекота́ чо́рна (синоніми: зубовик, люльник, німиця, собачий мак) лат. Hyoscyamus niger — дворічна трав'яниста опушена рослина родини пасльонових. Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська.

Блекота чорна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Рід: Блекота (Hyoscyamus)
Вид:
Блекота чорна (H. niger)
Біноміальна назва
Hyoscyamus niger
L., 1753
Hyoscyamus niger Тулузький музей

Морфологічна характеристика

Стебло прямовисне, розгалужене, 20—60 см заввишки. Листки чергові, прості: нижні — довгочерешкові, видовженояйцеподібні, виїмчасто-перистонадрізані; верхні — сидячі, напівстеблообгортні, яйцеподібні, виїмчасто-зубчасті. Квітки двостатеві, мають зрослопелюстковий, широколійкоподібний, брудно-жовтий, із сіткою пурпурових жилок віночок, зібрані в облиствлені завійки. Плід — глечикоподібна коробочка. Цвіте у травні — вересні.

Поширення

Росте по всій території України як бур'ян на засмічених місцях, пустирищах, вигонах, поблизу жител. Вирощується.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують листя (лат. Foliorum Hyoscyami). З рослин першого року життя листки збирають у серпні — вересні, з рослин другого року життя — під час цвітіння. Сушать листя на горищі або під наметом. У сушарці краще сушити попередньо пров'ялене листя. Сухої сировини виходить 16—18 %. Строк придатності — 2 роки.

Хімічний склад

Листя Б. ч. містить 0,10 % алкалоїдів (гіосциамін, атропін, скополамін), глікозиди (гіосципікрин, гіосцерин, гіосцирезин), дубильні речовини.

Квітка блекоти чорної

Фармакологічні властивості і використання

Фізіологічну дію блекоти чорної зумовлюють тропанові алкалоїди. Вони гальмують секрецію сліз, слини, слизу, шлункового соку, зменшують спазми гладенької мускулатури кишківника, жовчо- і сечовивідних шляхів, бронхів, виявляють седативну дію (особливо скополамін).

Внутрішньо її використовують як протиспазматичний, протибольовий і заспокійливий засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, зовнішньо — як анестезувальний засіб при невралгіях, міозитах, артралгіях.

У гінекологічній практиці препарати блекоти чорної призначають при дисменореї, вагініті, для зменшення болісних спазмів гладеньких мускулів шийки матки, прямої кишки, сечовивідного каналу і піхви.

У народній медицині використовують при діареї, віттовій хворобі (трясучці), судомистому блюванні, подразнювальному спастичному кашлі, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, спазмах шлунка і кишківника, істерії, безсонні, утрудненому сечовиділенні, болісних місячних та при клімактеричних скаргах. Листя блекоти чорної входить до складу астматолу — порошку для куріння від астми.

Протипоказання

ПРОТИПОКАЗАНО вживати препарати блекоти чорної при вагітності.

Блекота чорна — смертельно отруйна рослина.

Заготівля, переробка, зберігання і застосування потребують виконання застережних заходів. При перших ознаках отруєння (почервоніння обличчя, запаморочення, розширення зіниць, зниження потовиділення, прискорення пульсу) треба негайно викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.