Бобков Семен Олексійович
Семе́н Олексі́йович Бобко́в (рос. Семён Алексеевич Бобков; нар. 1896 — пом. 6 листопада 1943) — радянський воєначальник часів Другої світової війни, генерал-майор артилерії (10.11.1942[1]).
Семен Олексійович Бобков | |
---|---|
рос. Семён Алексеевич Бобков | |
| |
Народження |
1896 Українка |
Смерть |
6 листопада 1943 біля с. Каїри |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1915–1917, 1918–1943 |
Звання | Генерал-майор |
Формування | 44-та армія |
Війни / битви |
Перша світова війна Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 1896 року в селі Українка Пугачовського повіту Самарської губернії (нині — Пугачовський район Саратовської області) в селянській родині. Росіянин. Трудову діяльність розпочав підпасичем, сільгоспробітником.
У 1915 році призваний до Російської імператорської армії. Учасник Першої світової війни з кінця 1916 року на Північному фронті в районі Риги.
До лав Червоної армії вступив у 1918 році. військову службу розпочав у 2-й батареї 25-ї стрілецької дивізії. Учасник Громадянської війни в Росії 1918–1921 років на Уральському, Колчаківському і Польському фронтах. Пройшов шлях від молодшого командира до помічника командира батальйону.
У 1931 році закінчив Артилерійські курси удосконалення командного складу. Член ВКП(б) з 1931 року. З 1935 року — полковник, з 1937 року — начальник 1-го відділу управління начальника артилерії Середньоазійського військового округу. У 1938 році закінчив Курси удосконалення вищого командного складу при Військовій академії імені М. В. Фрунзе.
Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Увесь свій бойовий шлях пройшов у складі 44-ї армії на посаді заступника командувача армією — начальника артилерії армії. Двічі був поранений. З 10 листопада 1942 року — генерал-майор артилерії.
6 листопада 1943 року командувач 44-ю армією генерал-лейтенант В. О. Хоменко, перебуваючи за кермом штабного автомобіля, разом із заступником командувача по артилерії генерал-майором С. О. Бобковим помилково заїхали в розташування ворога й були вбиті. Поховані поблизу села Каїри Горностаївського району Херсонської області. 20 травня 1944 року останки генералів були віднайдені та згодом перепоховані в місті Мелітополі Запорізької області.
Нагороди
Був нагороджений орденами Червоного Прапора (16.04.1943[2]), Кутузова 1-го ступеня (16.12.1943[3]), Червоної Зірки (1936) і медаллю «ХХ років РСЧА» (1938).
Примітки
- Сторінки російської історії. (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2015.
- «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоного Прапора. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 липня 2015.
- «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Кутузова 1-го ступеня. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 липня 2015.