Богдан-Ростислав Боцюрків

Богдан-Ростислав Боцюрків (англ. Bohdan Bociurkiw[3], 2 вересня 1925, м. Бучач, нині Тернопільська область 1 жовтня 1998, Оттава) — канадський історик, політолог, громадський діяч українського походження. Син Іларіона, батько Михайла і Романа Боцюрківих.

Богдан-Ростислав Боцюрків
Народився 2 вересня 1925(1925-09-02)
м. Бучач, нині Тернопільська область, Україна
Помер 1 жовтня 1998(1998-10-01) (73 роки)
м. Оттава, Канада
Поховання Едмонтон
Громадянство  Канада
Національність українець
Місце проживання Канада
Діяльність історик, політолог
Alma mater Манітобський університет
Знання мов англійська[1]
Конфесія греко-католик
Батько Іларіон Боцюрків
У шлюбі з Віра Василишин
Діти Тарас, Михайло (Майкл)[2], Роман,
Евгенія, Марія, Ліда

Життєпис

Народився 2 вересня 1925 року в сім'ї українського правника і громадського діяча, доктора Іларіона Боцюркова у м. Бучач, нині Тернопільська область, Україна (тоді Бучацький повіт (ЗУНР)[4]).

Закінчив народну школу імені Маркіяна Шашкевича, Львівську українську академічну гімназію. У 1940—1941 роках вивчав образотворче мистецтво і археологію у Франкфуртському університеті.

Під час Другої світової війни брав участь в українському національно-визвольному русі, за що був заарештований гестапо, а потім ув'язнений у концтаборі Флоссенбюрґ. Редагує журнал «Юнак» (Львів, 1943—1944), газету «Наш шлях» (Західна Німеччина, 1945).

Від 1947 р. — в Канаді, де згодом продовжує навчання: спочатку — в Манітобському університеті (бакалавр — 1952, магістр — 1954), потім — у Чиказькому (доктор — 1961).

У 1956—1969 роках  професор Альбертського університету. 1969—1992 — співзасновник та заступник директора Карлтонського університету (Оттава), від 1969 до 1972 — співзасновник і директор Інституту радянських і східноєвропейських досліджень цього університету. 1979—1982 рр. — співзасновник і заступник директора Канадського інституту українських студій (КІУС)у університету Альберти.

Листопад 1967 — учасник I світового конгресу вільних українців у Нью-Йорку. 1967—1969 роки — керівник осередку НТШ в Західній Канаді. 1972 року Богдан-Ростислав став дійсним членом НТШ, від грудня 1988 р. — заступник голови історико-філософської секції НТШ в Канаді. Член українських націоналістичних об'єднань у США.

Від 1973 до 1979 року — член Дорадчого комітету з канадських етнічних студій при державному департаменті Канади. Був дорадником Держ. департаменту та Конгресу США. Радник кількох міністрів Канади в справах багатокультурності.

Член-засновник Брюссельського міжнародного комітету захисту прав людини, голова і член ради Міжнародних Сахаровських слухань, директор Центру свободи совісті Дому свободи[5].

Помер 1 жовтня 1998 року в м. Оттава. Похований в м. Едмонтоні.

Відзнаки

Лауреат премії Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів за 1996 рік.

Наукові доробки

Співробітник редакції Енциклопедії Українознавства, член редколегій журналів «Гарвардські Українські студії» (1978—1998), «Слов'янський огляд» (1981—1983) та ін.

Автор праць з питань прав людини, дисидентського руху, релігійної політики в СРСР. Зокрема, Наука великих роковин 22 січня. Вінніпег : Новий Шлях, 1962. — 17 с.

Примітки

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. Фото Михайла Боцюркова (УНІАН)
  3. Пам'яті Богдана Боцюркова. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
  4. польська історіографія вказує на перебування міста у складі адмінодиниці Польщі Тернопільське воєводство
  5. Закрівецький М. Боцюрків Богдан-Ростислав Іларійович… — С. 400.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.