Богдан (село)

Бо́гдан — село в Україні, у Рахівському районі Закарпатської області, центр Богданської сільської громади. Площа — 12,9 га. Населення становить 4 180 особи.

село Богдан
Панорама села
Панорама села
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Рахівський район
Громада Богданська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21060010010053544
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XIX ст
Населення 4666 (2020 року.)
Площа 12,90 км²
Густота населення 289 осіб/км²
Поштовий індекс 90645
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 48°02′09″ пн. ш. 24°20′35″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 604 м
Водойми р. Біла Тиса, Богдан, Квасний
Місцева влада
Адреса ради 90645, с. Богдан, вул. Шевченка, 114
Карта
Богдан
Богдан
Мапа

 Богдан у Вікісховищі

Географія

Розташоване у східній частині Закарпаття, на берегах річки Білої Тиси. У селі струмок Вовчий впадає у Білу Тису.

Легенди

Існує легенда про жителів села що працювали в лісі, вчасно не змогли повернутися додому, і були дуже голодні. Потім, несподівано, серед дерев з'явився олень. Вони негайно подумали, що це дар Божий (він послав). Вони вполювали його, запекли і смачно скуштували оленятину, тому вони і врятувалися від голоду. І згадували потім «Божий» дар. Не випадково селу було дано ім'я Бога (Bogom Dane), тобто Богдан.

Ще одна легенда: Опришки перебуваючи на Чорногорії, періодично спускалися в долину Тиси, доходили до Бичкова, Солотвина. Вертаючись, сідали рахувати гроші в долині над Тисою (на місці теперішнього міста Рахова).

Одного разу вони залишили під горою, під трьома великими липами свого дозорця. Він довго чекав, а група опришків не поверталася. Відходячи на Чорногору, дозорець на одній із лип вирізав своє ім'я Богдан. Повертаючись, опришки побачили вирізане ім'я і відпочиваючи під липою назвали цю місцевість Богдан.

Історія

Село Богдан відоме з першої половини XVIII століття. У той час в село переселилися жителі сусідніх сіл. Ці землі у минулому були власністю угорських і німецьких дворян, тому прізвища деяких селян у Богдані незвичні для слуху українців.

Згідно з збережених записів, поселення перетворилося на село у 18 столітті, з об'єднання сусідніх ферм. А з 1770 по 1777 рік відбулось основне формування села. Сюди переселились мешканці міста Рахова та з інших сіл. Назва була вперше згадана в працях 1803 року. У цей час тут оселилися німецька та угорська діаспори — лісове господарство та деревообробка.

У XIX ст. належало до Тисодолинянського повіту (округу) Мармароського комітату. Наприкінці XIX — на початку XX ст. поселення вважали «великим селом» (статус, близький до містечкового) і мало власну печатку з гербом: у полі печатки — три смереки. До 1992 р. — селище міського типу.


23 вересня 1939 року найцінніше обладнання з обсерваторії на горі Піпіван за протоколом передано головному нотаріусу поселенню Тисабогдани Сзані Калманнак (в тому числі 5 лінз великих розмірів з вагою 50-60 кг; дві лінзи невеликих розмірів; два мікрометри та два годинники).[1]

Основним заняттям жителів було тваринництво, займалося також землеробством, вручну.

8 березня 1949 року в Богдані було організовано колгосп «8-ме Березня». Головою колгоспу була призначена Богуняк Марія Юріївна. Це було зроблено на доказ того, що нібито жінка при радянській владі має рівні права з чоловіком.

Важливе місце в господарстві колгоспу займало тваринництво. Основними видами продуктивної худоби були: велика рогата худоба (1112 голів) і вівці (4500 голів). Крім тваринництва колгосп вирощував такі сільськогосподарські культури: картопля, кукурудза, кормовий буряк.

За твердженням радянських «істориків», до запровадження радянської влади в селі більшість населення було неписьменне. З перших днів «визволення», під керівництвом партійної організації, почалася велика робота для ліквідації неписьменності серед дорослого населення. В селі була відкрита бібліотека, з перших днів її створення бібліотекарем була призначена Колачук Ніна Кузьмівна, яка попрацювала на цій посаді 27 років. До 50-річчя жовтневого заколоту в Росії бібліотеці було присвоєно звання «Бібліотека відмінної роботи».

На той час жителі с. Богдан мали клуби і бібліотеки, у яких можна було почитати літературу на різні теми. З кожним роком збільшувалось число любителів книг.

Храми

Згідно з відомостями, у 1799 р. Григорій Козурак збудував у Богдані маленьку дерев'яну церкву, таку ж, як у Лугах чотири роки до того, але богданська стала парохіяльною. У візитації 1801 р. цю церкву згадано як збудовану 1800 р. зусиллями громади та при державному фінансуванні. Нинішню муровану церкву споруджено стараннями отця Івана Барни. Кошти на прикрашення храму дали о. Іван Барна та селянин Яків Молдавчук. Над входом вказано дату спорудження — 1867 р. (згадують також 1864 р.) та дату останнього ремонту — 1975 р. Церкву оновлювали 1915 p., після чого споруду посвятив єпископ Ю. Фірцак. Турню перекрито бляхою в 1953 р. Малювання в церкві виконав І. Андрішко в 1979 р.

У 1864 році у селі Богдан розпочалось будівництво греко-католицького храму стараннями о. Йоана Брани, того ж року на свято Різдва Пресвятої Богородиці відбулось освячення його фундаменту. Спорудження святині завершилось 1867 року, а консекрували її, ймовірно, 1869 року. Після ІІ світової війни храм передали Російській православній церкві. Православні віряни після 1968 року дозволили односельцям-угорцям відправляти Літургію в латинському обряді біля бічного вівтаря Божої Матері Лурдської: «Православна громада, володіючи на правах власності спорудою — храмом Різдва Пресвятої Богородиці, надає дозвіл римо-католицькій громаді вільно відправляти всі церковні треби у храмі, а також використовувати дзвони за потребою». З 1989 року Святі Меси стали регулярними.

У 1927 року у селі виділили земельну ділянку під римсько-католицький цвинтар, а у 1929 році на його території було зведено каплицю-дзвіницю. У роки угорської влади (1939—1944 рр.) на теренах Богдана планувалось спорудити римсько-католицький храм, але війна не дозволила здійснити задумане.


Храм Різдва пр. богородиці. 1867.

Згідно з відомостями, що їх подає коломийська газета “Наука” від 1 жовтня 1875 p., у 1799 р. Григорій Козурак збудував у Богдані маленьку дерев’яну церкву, таку ж, як у Лугах чотири роки до того, але богданська стала парохіяльною. У візитації 1801 р. цю церкву згадано як збудовану 1800 р. зусиллями громади та при державному фінансуванні.

Нинішню муровану церкву споруджено стараннями отця Івана Барни. Кошти на прикрашення храму дали о. Іван Барна та селянин Яків Молдавчук. Над входом вказано дату спорудження – 1867 р. (згадують також 1864 р.) та дату останнього ремонту – 1975 р. Церкву оновлювали 1915 p., після чого споруду посвятив єпископ Ю. Фірцак. Турню перекрито бляхою в 1953 р. Малювання в церкві виконав І. Андрішко в 1979 р.

Цікава культова пам’ятка – восьмигранну дерев’яну дзвіницю-каплицю кінця 19 ст., що стояла між Богданом і Квасним, розібрано в середині 1950-х років. Дзвіниця мала високий зрубний повакований та побілений нижній ярус, вкритий ґонтовим дашком, та низенький каркасний верхній ярус.

Присілки


Чокай-Кінора

Чокай-Кінора - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Богдан  рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Згадка у ХІХ столітті


Вовчий

Вовчий - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Богдан рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Перша згадка у 1796-9 роках: Vocse, інші згадки 1808: Volczi, Wolcy , 1828: Vótsi, Wówči, 1838: Vócsi, 1851: Vocsi, 1892: Vocsi, 1898: Vocsi, 1907: Farkasvölgy, 1913: Farkasvölgy, 1944: Farkasvölgy, Вовчiй, 1968: Вовчий.


Квасний

Квасний - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Богдан рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Перша згадка 1796-9: Kvaszné, інші згадка 1808: Kvászni, Kwásny, 1838: Kvaszni, 1864: Kvászi, 1892: Kvaszni, 1898: Kvaszni, 1907: Borvízvölgy, 1913: Borvízvölgy, 1925: Kvasny, 1944: Borvízvölgy, Квасный, 1968: Квасний.


Магас

Магас - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Богдан рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Перша згадка у 1796-9 роках.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3277 осіб.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 97,03 %
угорська 2,29 %
російська 0,48 %
німецька 0,12 %
білоруська 0,03 %
молдовська 0,03 %

Туристичні місця

- Неподалік від села розташовані ботанічна пам'ятка природи Тис ягідний та геологічна пам'ятка природи Оголені скелі на березі р. Квасної.

- храм Різдва Пресвятої Богородиці

- Цікава культова пам’ятка – восьмигранну дерев’яну дзвіницю-каплицю кінця 19 ст.

- старе єврейське кладовище.

- полонині Рогнеска збудували каплицю

-  гірськолижний комплекс. Гірськолижний спуск розміщений на горі Борщевиця.

- Лайош Вагнер, ботанік, перший описувач флори і фауни Мараморошщини, народився тут 10 лютого 1815 року, похований у Хусті

Старовинне єврейське кладовище





Відомі люди
  • Марфіч Михайло Васильович (1972—2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув у боях за Іловайськ.
  • Лайош Вагнер, ботанік, перший описувач флори і фауни Мараморошщини, народився тут 10 лютого 1815 року, похований у Хусті.


Див. також

Примітки
  1. Астрограф обсерваторії на Попівані привезли з Великої Британії в 33-х скринях. ФОТО
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. ФК Едельвейс - Богдан | футбол Рахівський район. www.edelvejs.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.