Богомаз Володимир Іванович
Володи́мир Іва́нович Богома́з (19 квітня 1946, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область — 22 червня 2021[1]) — соліст Київського національного академічного театру оперети. Народний артист України (2008).
Богомаз Володимир Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
19 квітня 1946
с. Пашківка, Ніжинського району, Чернігівської області | |||
Помер | 21 червня 2021 (75 років) | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | артист оперети, співак (баритон) | |||
Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського | |||
Батьки | Мати Віра Кирилівна | |||
Нагороди та премії | ||||
Народний артист України (2008) | ||||
|
Життєпис
В. І. Богомаз народився 19 квітня 1946 в с. Пашківка, Ніжинського району Чернігівської області.
Його мати Віра Кирилівна була вчителькою початкових класів Пашківської семирічної школи, першою вчителькою відомого українського педагога Івана Андрійовича Зязюна, який неодноразово згадував про неї у своїх спогадах: «Вона прекрасно володіла мовою і мовленням, словом, немов музикою, зачаровувала. Була надзвичайно красива, інтелігентна, а „Наталку-Полтавку“ як на сільській сцені грала!».[2] «Добре співала, володіла художнім словом, не раз грала у спектаклях, що ставилися на шкільній сцені… Особливо яскраві враження залишились від виступів на сцені у театральних виставах. Я грав з моїми однолітками уривки з творів М. Гоголя, М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, Л.Українки. Вдалі режисерські й акторські роботи виносилися на суд усього села. Переповнені односельцями найбільші класні кімнати у школі чи в будинку культури, їхня підтримка „артистів“ надзвичайно жвавими реакціями робили нас героями не лише під час виступів, а й у наступні дні. З нами по-особливому віталися односельці, намагаючись прокоментувати побачене і допомогти нам своїми „режисерськими“ зауваженнями. Дехто з аматорів досяг у сценічному мистецтві великих успіхів. Серед них є і Заслужений артист України — син моєї першої вчительки, артист Київського театру оперети В. І. Богомаз».[3]
Згодом В. І. Богомаз навчався у Ніжинському училищі культури і мистецтв ім. М. Заньковецької.[4].
В. І. Богомаз є учнем відомої української співачки (сопрано), педагога і композитора, професора Київської консерваторії Ірини Вілінської.[5]
З 1972 року Володимир Іванович працює в Київському національному академічному театрі оперети, є одним з провідних акторів. «Володимиру Богомазу притаманний надзвичайний акторський шарм, який відзначають не лише глядачі, але й партнери по сцені»[6], — відмічається на офіційному сайті театру.
У 1994 році йому було присвоєне звання Заслуженого артиста України (Указ Президента України від 26.11.1994 № 702/94[7])
У 2008 році В. І. Богомазу було присвоєне звання Народного артиста України (Указ Президента від 19.12.2008 № 1185/2008)[8]
13 березня 2014 В. І. Богомаз серед інших діячів культури поставив свій підпис під «Заявою від діячів культури України до творчої спільноти світу».[9]
Ролі
- «Весела вдова» Франца Легара — Барон Зетта
- «Фіалка Монмартру» Імре Кальмана — Леблан
- «Мадемуазель Нітуш» Флорімона Ерве — директор театру
- «Летюча миша» Йоганна Штрауса — Франк
- «Американська комедія» Марка Самойлова — Сол
- «За двома зайцями» В. Ільїна та В. Лукашова — Прокіп Сірко
- «Таке єврейське щастя» І. Поклада — Моряк Степанич
- «Цілуй мене, Кет!» Коула Портера — Гаррі Тревор
- «Бал у Савойї» Пола Абрахама — Діффенбах
- «Сільва» Імре Кальмана — Феррі
- «Звана вечеря з італійцями» Жака Оффенбаха — Баландар
Примітки
- Помер народний артист, який пів століття грав на сцені київської оперети. Главком (українською). 22 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
- Ліна Кушнір. Учений Іван Зязюн про вчителів як про кадри, що вирішують усе, педагогічну майстерність та вусатих «нянів» у дитсадках
- І. А. Зязюн Педагогіка добра: ідеали і реалії. К.: МАУП, 2000. — с. 11
- Історія училища культури і мистецтв ім. М.Заньковецької. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
- Уроки музыки Ирины Вилинской(рос.)
- Богомаз Володимир Іванович / Офіційний сайт Київського театру оперети. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 10 листопада 2014.
- Указ Президента України від 26.11.1994 № 702/94 «Про присвоєння почесних звань України артистам Київського державного театру оперети»
- Указ Президента України від 19.12.2008 № 1185/2008 «Про нагородження діячів театрального мистецтва»
- Заява від діячів культури України до творчої спільноти світу (за підтримки Міністерства культури). Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 10 листопада 2014.