Богородичні свята

Вшанування різних днів пам'яті, пов'язаних з іменем Діви Марії почалось уже в ранній церкві. На їх формування значно вплинули, з причини відсутності у канонічних Євангеліях подробиць її земного життя, апокрифічні євангелія дитинства, особливо Протоєвангеліє Якова. Також вплив на формування Богородичних свят вчинило шанування місць, які вірячи пов'язували з її земним життям (наприклад, з II століття шанувалось місце Благовіщення в Назареті, ще до Першого Вселенського собору шанували гробницю Богородиці в Єрусалимі).

Особливого розвитку Богородичні свята набули після IV століття, коли Різдво Христове почали відзначати 25 грудня. Стародавні проповіді у це свято (Зенона Веронського, Максима Туринського, папи Льва I тощо) прославляють Діву Марію, а у подальшому наступного дня після Різдва на сході було встановлено свято Собору Пресвятої Богородиці (святкування закріплено на Шостому Вселенському соборі).

Першими власне Богородичними святами є Благовіщення (святкування встановлено у IV столітті) та Успіння (з кінця VI століття). Різдво Богородиці почали відзначати з VII століття, а Введення Богородиці у Храм — з VIII століття.

До переліку Богородичних свят у Православній церкві входять:

Назва свята	Зображення	Дата святкування[1]	Статус свята
Різдво Пресвятої Богородиці		8 вересня	дванадесяте
День пам'яті святих Йоакима та Анни, батьків Богородиці		9 вересня	мале
Введення в Храм Пресвятої Діви Марії		21 листопада	дванадесяте
Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці		9 грудня	мале
Собор Пресвятої Богородиці		26 грудня	мале
Благовіщення Пресвятої Богородиці		25 березня	дванадесяте
Субота Акафіста		5-а субота Великого посту
День освячення храму Пресвятої Богородиці біля Живоносного Джерела в Константинополі		п'ятниця Світлої седмиці
Покладання ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні		2 липня	мале
Успіння праведної Анни		25 липня	мале
Успіння Пресвятої Богородиці		15 серпня	дванадесяте
Покладання поясу Пресвятої Богородиці в Халкопратії		31 серпня	мале

Також особливі святкування встановлено на честь шанованих богородичних ікон. Відносно свята Стрітення Господнього відзначають, що воно за своїми богослужебними особливостями також може вважатись Богородичним.[2]

В Українській церкві до Богородичних свят належить Покрова Пресвятої Богородиці (1 жовтня), яке за своїми богослужебними особливостями відповідає дванадесятому святу, але не має такого статусу й належить до великих.

Богослужіння у дванадесяті Богородичні свята має свої особливості у порівнянні з Господськими дванадесятими святами. Перед ними також здійснюється всеночна, але якщо свято припадає на робочі дні й на суботу, то здійснюється служба святу, якщо на неділю, то відбувається поєднання двох служб — Богородичної та недільної. Низка Богородичних свят супроводжується днями передсвяткувань і післясвяткувань.

У Католицькій церкві відзначаються деякі з Богородичних свят, які існують у православ'ї, а також існує низка власних свят. Богородичні свята можуть мати статус торжества (найвищий ранг), свята чи спомину.

Назва свята	Зображення	Дата святкування	Статус свята
Торжество Пресвятої Богородиці		1 січня	торжество
Благовіщення Пресвятої Богородиці		25 березня	торжество
Відвідання Дівою Марією Єлизавети		31 травня	свято
Свято Непорочного Серця Марії		на тринадцятий день після Дня Святої Трійці	пам'ять
День пам'яті Її батьків святих Йоакима й Анни		26 липня	пам'ять
Успіння й Вознесіння Діви Марії		15 серпня	торжество
Різдво Пресвятої Богородиці		8 вересня	свято
Діва Марія у Скорботі		15 вересня	пам'ять
Пресвята Діва Марія Розарія		7 жовтня	пам'ять
Введення Богородиці у храм		21 листопада	пам'ять
Непорочне зачаття Діви Марії		8 грудня	торжество

Свято Стрітення Господня також іноді долучають до числа Богородичних свят, друга назва цього свята у католицтві — «Очищення Марії». Свято Благовіщення вважається як Богородичним святом, так і святом, присвяченим Спасителю, у зв'язку з чим на рівних вживаються дві назви «Благовіщення Діви Марії» та «Благовіщення Господа Ісуса Христа». Існують також свята на честь деяких визнаних церквою явлінь Діви Марії, найвідоміші з них: Діва Марія Лурдська (11 лютого), Діва Марія Фатімська (13 травня) й Діва Марія Гваделупська (12 грудня). На богослужіннях у Богородичні свята, незалежно від їхнього статусу, духовенство носить одежі білого, святкового кольору.

• Ткаченко, Лукашевич. Богородичні свята // Православна енциклопедія. — М., 2002. — Т. 5. — С. 509–512. — ISBN 5-89572-010-2.