Богрівка

Богрі́вка село в Україні, у Богородчанському районі Івано-Франківської області, Населення — 920 осіб (2020).

село Богрівка
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Богородчанський район
Рада Богрівська сільська рада
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване 1670
Населення 920 (2020)
Площа 8 км²
Густота населення 107,5 осіб/км²
Поштовий індекс 77740
Телефонний код +380 347165
Географічні дані
Географічні координати 48°43′01″ пн. ш. 24°16′10″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
629 м[1]
Водойми потік Перегінець.
Відстань до
обласного центру
50 км
Відстань до
районного центру
30 км
Місцева влада
Адреса ради с. Богрівка
Сільський голова Савин Іван Михайлович
Карта
Богрівка
Богрівка
Мапа

 Богрівка у Вікісховищі

Історія походження

Перша письмова згадка про село 1670 рік. За словами старожилів, дані землі призначалися для випасу худоби сусіднього села Пороги. За легендою, в урочищі Горішній кінець, пастух Бугера збудував дві хатини і загородив дві кошари. З приходом зими Бугері не хотілося переганяти худобу назад в Пороги, тому він вирішив залишитися. З плином часу хлопець одружився та почав обживатися на нових теренах, також пізніше деякі його родичі поселилися поруч з ним. Поступово хутір "Бугерівка" (саме така початкова назва села) налічував 12 господарств. Старшого Бугеру називали і Бугрієм, бо місцевість, що заселив родоводом була згористою, бугристою. Перший шнуровий поділ території був проведений у той час, коли землі маленького села Бугрівка ділилися на 42 господарства. У 1785-1854 рр. Богрівка належала до Солотвинської домінії Станіславського циркулу. З 1854 року село входило до Солотвинського повіту, до 1938 року село належало до Богородчанського повіту, а в 1938-39-х роках — до Надвірнянського повіту.

На сьогоднішній день у селі проживає 920 жителів, село належить до Солотвинської ОТГ. В селі діє сільська рада (староста Савин Іван Михайлович), навчально-виховний комплекс, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, бібліотека, приватні заклади торгівлі. Візиткою села є оборонні споруди ДОТи, або ж на місцевому діалекті "дикунки", часів першої світової війни. Їх у селі налічується 9 штук. У 2014 році проведений зовнішній ремонт церкви. Умовно село можна поділити на такі частини: Горішній кінець, Долішній кінець, Жбирі, Долини (центр села) та хутір Лаз.

Перша світова війна

3-поверховий ДОТ

У часи першої світової війни, молоді хлопці були призвані на фронт, та воювали на стороні Австро-Угорщини. В селі ще до цього часу збереглися лінії окопів, та ДОТи.[2] У 1916 році жителі села були евакуйовані в село Рівня. Їхні дерев'яні будинки були розібрані для укріплення окопів. Під час відступу австро-угорські війська розібрали церкву (освячену у 1813 році) та винесли високо в гори в урочище "Заштимів", тому що купол церкви був прямим орієнтиром для артобстрілу російським військом. Пізніше, відступаючи, війська спалили церкву. Після закінчення війни жителі повертаються в село та відбудовують його. В 1924 році була освячена нова відбудована церква Різдва Пресвятої Діви Марії. В 1927 році жителі села перепоховали біля церкви австрійських вояків у 26 могилах.

Друга світова війна

Після нападу нацистської Німеччини на СРСР, до радянської армії було призвано 29 осіб, з яких 15 загинуло, а 14 померли ветеранами у старшому віці. 12 молодих юнаків та дівчат були вивезені на примусову роботу в Німеччину.

В селі також діяв національно-визвольний рух у вигляді відділів УПА. 9 воїнів УПА була вбиті НКВДистами, до Сибіру була вивезена сім'я Винника Миколи. 27 липня 1944 року в урочищі Заломищі, відбувся один з найбільших боїв УПА з НКВД, в якому загинуло більше 120 повстанців.

Школа

До 1914 року жителі села Богрівка відправляли своїх дітей на навчання до однокласної школи в селі Яблунька. В 1914 році в центрі села Богрівка була побудована чотирикласна хата-школа, де першою вчителькою працювала полька Левицька-Ціховська. В 1916-1918 рр. школа не функціонувала. З 1920 року вчителями працювали: Богуслов Ярослав Куницький, полька Марія Чуловська, Павлюк Ігнат (побудував у селі початкову двокімнатну хату-школу, яка була розташована на місці теперішнього садочка Богрівського НВК). З 1958 року старші класи навчалися у приміщенні старого сільського клубу, який порогівські майстри збудували з дерева хати-лісничівки, яку збудували у 1939 році, разом з сільською радою. У приміщенні теперішньої сільської ради навчалися діти, пізніше була учительська кімната. В 1972 році, під керівництвом директора школи Холевчука Василя Федоровича, побудовано Богрівську 8-річну школу. При директорі Костів Ірині Василівні в 1980 році до основного корпусу школи було добудовано їдальню та спортивний зал, а в 1986 році — корпус дитячого садочка, який функціонував до 1996 року. В 2014 році під керівництвом директора Матлюка Йосипа Івановича було відкрито дошкільну дитячу групу "Сонечко". В Бoгрівському НВК діяла дитячо-юнацька спортивна школа "Спартак", на базі якої проводились районні, обласні та всеукраїнські змагання з лижних перегонів та спортивного орієнтування.

Будинок культури

У 1939 році з села Пороги перевезли хату-лісничівку, з якої побудували сільську раду та клуб. У 1941 році в новому приміщенні крім клубу і сільської ради (функціонувала до 1947 року) діяла хата-читальня, в якій працювала першим бібліотекарем Лєна Політмаш. У 1958 році збудований перший новий клуб, завклубом був Красілич Григорій Дмитрович. На даний час у будинку культури функціонують клуб і сільська бібліотека.

Церква

Церква Різдва Пресвятої Діви Марії

Перша церква освячена у 1813 році. В часи першої світової війни церква розібрана та перенесена в гори на урочище Заштимів. Пізніше, у 1924 р., освячена нова церква Різдва Пресвятої Богородиці, а із залишків старої церкви побудовано дзвіницю, яка функціонує до сьогоднішнього дня. В 1996 році в церкві проведено внутрішній ремонт. У 2014 році проведено зовнішній ремонт церкви.


Географія

Село розташоване в підніжжі Карпат, що на Бойківщині. Середня висота над рівнем моря - 600 м. В селі протікає потік Перегінець, або як його називають місцеві жителі, Перегінчик. Також у північно-західній частині села бере свої початки р. Луква.

Фотогалерея

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.