Бодаки
Бода́ки — село в Україні, у Вишнівецькій селищній громаді Кременецького району Тернопільської області.
село Бодаки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Кременецький район |
Громада | Вишнівецька селищна громада |
Основні дані | |
Перша згадка | 1462 |
Населення | 1 015 |
Територія | 1.76 км² |
Густота населення | 106.64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47323 |
Телефонний код | +380 3550 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°53′36″ пн. ш. 25°48′25″ сх. д. |
Водойми | р. Горинь |
Найближча залізнична станція | Ланівці |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Бодаки, Збаразький р-н, Тернопільська обл., 47323 |
Карта | |
Бодаки | |
Бодаки | |
Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Вишнівецької селищної громади [1]
Географія
Розташоване на правому березі р. Горинь (права притока Прип'яті, басейн Дніпра), за 24 км від районного центру і 18 км від найближчої залізничної станції Ланівці. Через село проліг автошлях Вишнівець–Ланівці. Географічні координати: 49° 54’ північної широти і 25° 48’ східної довготи. Територія села — 1,76 км².
Клімат
Клімат Бодаків | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −1,9 | −0,7 | 4,0 | 12,7 | 19,0 | 22,5 | 23,6 | 22,9 | 18,5 | 12,3 | 5,3 | 0,3 | 11 |
Середня температура, °C | −4,9 | −3,8 | 0,3 | 7,8 | 13,6 | 17,2 | 18,3 | 17,5 | 13,4 | 7,9 | 2,5 | −2,3 | 7 |
Середній мінімум, °C | −7,9 | −6,9 | −3,3 | 2,9 | 8,2 | 11,9 | 13,1 | 12,1 | 8,4 | 3,6 | −0,2 | −4,8 | 3 |
Норма опадів, мм | 32 | 30 | 28 | 44 | 67 | 83 | 90 | 66 | 56 | 37 | 36 | 38 | 607 |
Джерело: climate-data.org |
Адмінустрій
Протягом 1934—1939 років село належало до ґміни Вишневець; нині — у складі Вишнівецької ОТГ.
Село є центром сільської ради.
У зв'язку з переселенням мешканців виведені з облікових даних хутори:
- Кобильоха — розташований за 3 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 7 будинків, 25 осіб. Нині є незаселений будинок.
- Зімно — розташований за 1 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 4 будинки, 13 жителів. Нині хутір незаселений, є один будинок і 2 напівзруйновані.
- Михайлівка — розташований за 1 км від нього. Назва походить, імовірно, від імені першопоселенця — Михайла. У лютому 1952 р. на хуторі в одному будинку проживало 4 особи.
Історія
Поблизу Бодаків виявлено залишки поселення доби пізнього палеоліту, досліджено поселення трипільської і давньоруської культур («Замкова Гора»). Дослідження (поселення і крем'яні майстерні трипільської культури) набули міжнародного статусу, знахідки експонували в Болгарії, Іспанії, Франції. За переказами, в урочищі Зімно було давньоруське містечко, яке зруйнували татари.
Трипільське поселення етапів В і С — на високому березі Горині в урочищі Чорна Криниця. Розміри — біля 100 на 10 метрів. Були проведені неодноразові розвідки і розкопки в 1938, 1939 (О. Цинкаловський), 1940 (Ю. М. Макаревич), 1952 (Ю. М. Захарук), 1954 (К. К. Черниш). Ще одне трипільське поселення — на правому березі горині східніше Бодаків, розвідки здійснювали О. Цинкаловський (1938) та М. Тіханова (1950-ті).
Давньоруське городище розміщене на околиці Бодаків і має назву «Замкова гора». Оточене потрійним валом. На його території знайдено уламки посуду та глиняне пряслице.[2]
Перша відома писемна згадка датується 1462 роком. Назва, походить, за переказами від слів — «біда таки» (жителі жили бідно) і від «будяки», що ростуть тут у надлишку; за іншими даними — від першопоселенця Бодака.
1482 належало князю М. Збаразькому, пізніше перейшло до князів Вишневецьких. У 1546 — власність Івана Михайловича Вишневецького, 1583 — Андрія Вишневецького, 1598 — Михайла Вишневецького. На початку 1630-х років село (71 будинок) власність Яреми Вишневецького. Як маєток князя Януша-Антонія Корибута Бодаки згадані в акті 1703 року. У 1850 маєток у Бодаках став власністю княгині Абамелек, потім відповідно — Плятера, Толлі, Кочубея і князя Імеретинського.
Наприкінці XIX ст. в Бодаках — 147 будинків, 1108 жителів.
У Легіоні УСС й УГА воювали: Г. Мукоїда, Т. Савчук, Захар і Федір Собки, О. Цимбровський, І. Яцюк та інші.
У 1931 році в селі проживало 1692 особи, було 286 малих господарств, 27 середніх, 1 промислове підприємство, 3 торгових заклади; працювала однокласна школа.
До 1939 діяли філії «Просвіти» та інших товариств, а також кооператива і хор.
1 липня 1941 — 6 березня 1944 р. — під нацистською окупацією. У серпні 1943 року вояки УПА захопили німецькі склади у Вишнівці, продукти та одяг роздали мешканцям сіл Бодаки і Лози. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали близько 60 осіб. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — понад 90 осіб; у т. ч. загинули в 1944 р. у криївці в урочищі «Зімно» (поле між селами Лози і Котюжини Збаразького району): Р. Басюк, С. Бондар, М. Волохатий, А. Онищук, О. Собко, О. Чимирис та інші — 18 червня 1944-го загинуло 44 повстанці[3]. У селі були криївки в садибах К. Собчука, Є. Вознюк, Т. Янусь. У cерпні–вересні 1948 р. в селі розклеєні антибільшовицькі та протиколгоспні листівки.
5 травня 1947 року голова сільської ради звернувся до Міністра внутрішніх справ з проханням про переселення мешканців села «в східні області Сибіру на нові оселі…». У 1950 р. в Бодаках заарештували І. Борейка, В. Вознюка, Д. Дишканта, С. Довганюка і Л. Шандрука як членів молодіжної підпільної організації.
У січні 2014 р. в Бодаках відбулася акція (близько 150 осіб) на підтримку затриманого правоохороними органами поета, уродженця села Юхима Дишканта.
Населення
Чисельність населення, осіб | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 1938 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2003 | 2011 | 2013 | 2014 | 2015 |
1692[4] | 1108[5] | 1116 |
Релігія
Є церква святого Миколая (1699—1771 рр., дерев'яна, 1871 р. реконструйована; 1900 р. збудована нова дерев'яна, освятив 25 листопада 1900 р. архієпископ Волинський і Житомирський Модест; на честь цієї події споруджено пам'ятний хрест; наприкінці XIX ст. в місцевій церкві було багато стародруків). На подвір'ї — пам'ятний хрест на честь реконструкції церкви (1900). Є капличка святого Миколая Чудотворця (2004), хрест (відновлений 1988) до 1000-ліття хрещення Русі.
13 березня 2021 року відбулися парафіяльні збори на яких 1/2 громади утвердила рішення про перехід з московського патріархату до Православної Церкви України. 14 березня 2021 року відбулося перше богослужіння українською мовою.
Пам'ятники
У селі встановлено:
Шкільництво
Від 1890-х років діяла початкова школа (вчителі – Антон і Ольга Річинські); у 1920-х — польська школа.
За станом на 5 квітня 1939 року в селі була початкова школа (4-класна) з двома вчителями і польською мовою навчання.
Протягом 1950—1961 років діяла семирічна школа, від 1961 — восьмирічна. У 1990 році збудовано нове приміщення школи. Нині діє загальноосвітня школа I—III ступенів.
Соціальна сфера
2 магазини.
будинок культури не пацює(через байдужість до села теперішньої влади)
Скоро медичний пункт закриють
Господарство
У 1950 році створено колгосп, 1955 — село радіофіковане, 1967 — електрифіковане, 1990 — прокладено центральний водогін, 2004 — газифіковане.
Нині земельні паї орендує чеська фірма «Агродружество Євішовіце Україна».
Відомі люди
Народилися
- поет Юхим Дишкант (нар. 1988),
- командир диверсійної групи УПА Яків Долінський («Борис»; 1922—1946),
- сотник Леґіону УСС Іван Яцюк (1896—1977).
Перебували
- Олександр Цинкаловський — історик, археолог, етнограф, проводив археологічні дослідження.
Також у селі Бодаки в урочищі Зімно 29 червня 2019 року панахиду за загиблими воїна УПА відслужив Блаженніший митрополит Київський і всієї України Епіфаній, предстоятель Помісної Православної Церкви України.
Поховані
- Магльона Володимир Петрович (1990—2015) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 9 жовтня 2021.
- Археологія та стародавня історія Збаразького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- У Бодаках на Збаражчині вшанували пам'ять полеглих земляків — воїнів УПА
- Уніят В. Бодаки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 237—238. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Колоденська Г., Яцишин З. Бодаки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 151. — ISBN 966-528-197-6.
Джерела
- Колоденська Г., Яцишин З. Бодаки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 151. — ISBN 966-528-197-6.
- Уніят В. Бодаки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 237—238. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- о. Дишкант В. Мої Бодаки. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2012. — 96 с.; іл.
- Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Т. ІІІ: уезды Кременецкий и Заславский. — Почаев, 1893.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Погляд зблизька, 21.02.16. Село Бодаки Збаразького району на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 21 лютого. |
- maplandia.com (англ.)
- Бодаки // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 271. (пол.)