Боднарка

Разом із сусідніми Розділлям і Волею Цеклинською є найбільш висунутим на північ селом серед групи лемківських сіл у Низьких Бескидах.

Лежить при воєводській дорозі № 993 Горлиці-Дукля.

У селі бере початок річка Беднарка.

Вперше згадується в 1401 році як село під німецьким правом, солтисом якого був поляк Пшецлав. Імовірно він був також засновником цього села, створеного після 1377 року. Саме він продав у 1401 р. поляку Войтеку, званому Гладишем (Войцех Гладиш) млина з Йодлової і солтиство в Беднарці. В 1420 р. переведено на волоське право.

У 1785 році село було 493 греко-католики (найчастіші прізвища: Цюпка, Кохут, Поповчак, Пронько і Щерба), 82 римо-католики (присілок Беднарскє) і 5 євреїв, а в 1899 році греко-католиків було вже 858 (з них 128 емігрантів у Сполучених Штатах і Угорщині). У 1936 році в селі було 771 греко-католик, 250 римо-католики (присілок Беднарскє), 11 євреїв і 52 баптисти. Останні мали свій молитовний будинок в сусідньому Вапенному. В селі були москвофільська читальня імені Качковського і читальня «Просвіти».

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківське населення. У 1939 році з 1020 жителів села — 770 українців, 240 поляків (присілок Беднарскє) і 10 євреїв[2]. До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Горлицького деканату, метричні книги велися з 1784 року[3].

В рамках Акції «Вісла» в червні 1947 був депортовано з Боднарки 433 лемки (в селі залишилося 64 поляки). Після 1956 року в Боднарку хотіли повернутися багато виселених лемків.

«Я написав прохання до воєводства Ряшів, щоб повернутися у своє рідне село Боднарку. Я отримав відповідь, що мій запит, спрямований на розгляд до горлицького повіту. Минув місяць, і у мене немає відповіді, - писав у 1956 році до Ради Головного Українського Суспільно-Культурного Товариства Семан Сокач з Роґозьніка поблизу Легниці. - Я дуже хотів би повернутися туди і там скласти свою голову, і мої діти щоб були щасливими і жили в щасті для добра нашого народу».

З тим же проханням звернувся інший депортований.

«Я, що підписався нижче, Іван Ющак, син Димитра, був переселений в акції „Вісла“ 27 червня 1947 року з села Боднарка горлицького повіту ряшівського воєводства, зі свого власного будинку і господарки, тільки за те, що я української національності… Вважаю, що з родинної хати і господарки було виселено мене у варварський і необґрунтований спосіб і завдано мені таким чином великої кривди, з якою я ніколи не погоджуся. Прошу передайте мою справу владі для розгляду і дозволу мені повернутися…»

Назад повернутися вдалося ледь кільком родинам. У даний час у селі проживає 172 жителі, у тому числі кілька лемків. Греко-католики з парафіянами Вапенного і Розділля (близько 20 сімей) моляться в колишній греко-католицькій церкві в Розділлі.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

• Греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці 1901 р.
• Військове Кладовище № 84 з Першої світової війни.

В селі добре збереглася мурована церква Покрова Пресвятої Богородиці з 1900 року. Вона була побудована в основному завдяки допомозі емігрантів (в 1909 році з 860 жителів 360 працювали в Америці). На відміну від традиційних тридільних лемківських церков не має бабинця (паперті), є тільки нава (маточина) і презбітерум (святилище). Замість бабинця, як і в Словаччині (на південній Лемківщині) побудували дві вежі. В середині частково зберігся старий іконостас. Його верхня частина нова, пофарбована кілька років тому художниками з України. Оригінальними, однак, є чотири визначальні ікони в нижній частині іконостасу. На них зображені (зліва направо): Святий Микола, Діва Марія з немовлям Христом, Христос Навчаючий і Архангел Михаїл. Серед визначальних ікон завжди розміщена справа «святиня», тобто та, що зображає покровителя храму. Але в Боднарці незвично в цьому місці знаходиться ікона Архангела Михайла. Верх іконостасу теж зберігає традиції лемків, яка над визначальними іконами розміщує 12 празникових (ікони найважливіших свят літургійного календаря), і над ними 6 великих ікон апостолів. В Боднарці наразі є тільки шість. В церкві варто звернути увагу на картину процесії віруючих та царські ворота і золочені ворота диякона. Поруч з церквою дерев'яний хрест споруджений на честь 950-річчя хрещення Київської Русі. Сьогодні церква служить Римсько-католицьким костелом «Богоматері Неустанної Помочі», який є дочірнім до парохії Успіння Пресвятої Діви Марії в Липинках, що належить до деканату Беч, єпархія Ряшів.

• Іван Сорокевич — учасник бою під Крутами.

• Bednarka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 123. (пол.) (пол.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Боднарка

• Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок