Бодянський Олександр Всеволодович

Народився 10 (23 жовтня) 1916 року в селі Петрополі (нині Запорізького району Запорізької області). Закінчив історичний факультет Дніпропетровського державного університету. Був співробітником Інституту археології АН УРСР, де на зібраному ним матеріалі створений спеціальний фонд.

Навчався у сільській школі та запорізькому фабрично-заводському училищі. Як писав Іван Шаповал, у 1934 р. вперше побував у Дніпропетровському історико-археологічному музеї, куди відвела його матір, яка часто розповідала хлопцю про музей і Д.Яворницького. З того ж року він починає листуватися з Д. І. Яворницьким, який направив його до археолога П. І. Смолічева. У 1937—1939 рр. О. Бодянський працює молодшим науковим співробітником з археології Запорізького краєзнавчого музею та музею історії Дніпробуду, з 1939 до 1941 рр. — Київського центрального історичного музею. Під час німецько-фашистської окупації мешкав на хуторі Петрополь, ніде не працюючи через хворобу, лише з травня по липень 1943 р. влаштувався лаборантом в Дніпропетровський історичний музей, проводив археологічні розкопки разом з П. Козарем та німецькими археологами. Є відомості, що Бодянський у 1943 р. брав участь у німецькій археологічній експедиції на території України під керівництвом колишнього радянського археолога з донських козаків М. О. Міллера. У березні 1944 р. Бодянського було призвано до лав Радянської армії, де він служив до кінця 1945 р. рядовим. У березні 1946 р. прийнятий науковим співробітником до Дніпропетровського історичного музею. У квітні 1946 р. він провів ряд розвідувальних експедицій у порожистій частині Дніпра, під час яких відкрив нові пам‘ятники палеоліту, неоліту й бронзи і зібрав велику кількість археологічних предметів для музею. У 1947 р. вступає на історичний факультет Дніпропетровського державного університету, який закінчив 1952 р. Працюючи в музеї, був жонатим, мешкав у Дніпропетровську. Відомо, що у нього є син. Особова картка Бодянського як працівника Дніпропетровського історичного музею  заповнена  24 грудня 1947 р. У повоєнний час виступав як учень і прибічник А. В. Добровольского, супротивник «міграціонізму».[1].

Помер 29 лютого 1992 року. Похований на кладовищі села Петрополя.

Досліджував старожитності Подніпров'я. Відкрив понад 1000 різночасових пам'яток від кам'яної доби до періоду середньовіччя, серед них Мар'ївський, Федорівський, Нікольський, Військовий могильники та інші. Автор 40 наукових праць з археології.

Досліджував старожитності Подніпров'я. Відкрив понад 1000 різночасових пам'яток від кам'яної доби до періоду середньовіччя, серед них Мар'ївський, Федорівський, Нікольський, Військовий могильники та інші. Автор 40 наукових праць з археології, 27 із них вміщено у збірнику, присвяченому його 90-літтю. У 1950-1980-х рр. 30 років працював в Інституті археології Академії Наук України, де створено і упорядковано його особистий фонд.

В Дніпропетровському історичному музеї зберігається колекція, зібрана О. Бодянським, понад 2000 од., з них 228 од. музейних предметів знаходяться в постійній експозиції музею (зала № 1), дозволяючи реконструювати давню історію краю від палеоліту до середньовіччя.

На честь Олександра Бодянського названо вулицю в Заводському районі Запоріжжя.

• Плешивенко А. Александр Всеволодович Бодянский (1916—1992) // Музеї. Меценати. Колекції. — 2000. — стор. 102—104;
• Попандопуло З. К 90-летию со дня рождения А. В. Бодянского // Музейний вісник. — 2006. — № 6. — стор. 183.