Заводський район (Запоріжжя)
Заводськи́й райо́н — адміністративний район Запоріжжя, утворений 23 травня 1969 року Указом Президії Верховної Ради УРСР шляхом виділення з території Орджонікідзевського району.[2] Назва походить від слова «завод», що вказує на основне джерело роботи мешканців району. Житлова частина району в повсякденному мовленні називається Павло-Кічкас.
Заводський район | ||||
---|---|---|---|---|
Райони Запоріжжя: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський | ||||
Основні дані | ||||
Країна: | Україна | |||
Місто: | Запоріжжя | |||
Утворений: | 23 травня 1969 (52 роки) | |||
Населення: | 51 076 осіб (1 травня 2015)[1] | |||
Площа: | 56 км² | |||
Густота населення: | 952,7 осіб/км² | |||
Географічні координати: | 47°53′46″ пн. ш. 35°09′13″ сх. д. | |||
Районна влада | ||||
Адреса адміністрації: |
69067, м. Запоріжжя, вулиця Л. Чайкіної, 56, тел. +380 (61) 289-81-14 | |||
Вебсторінка: | Заводська райрада, Офіційний вебсайт Заводської РДА | |||
Голова РДА: | Баєв Андрій Іванович | |||
Мапа | ||||
|
Історія
Існує кілька варіантів витлумачення слова «Кічкас»: від тюркського «кис-каш» — «короткий, найбільш короткий», що, вочевидь, використовувалось для характеристики переправи, розташованої нижче порогів; від тюркського «коч-коч» — «проходи, йди».
IX — I століття до н. е. — перші поселення на схилах балки Осокорової та Кічкаської, курганні поховання скіфів та сарматів.
Х століття н. е. — описання Крарійської переправи на Шляху «із варяг у греки» (Костянтин Багрянородний), пізніше перейменована у Кічкаську.
XVII — XVIII століття — розташовано редути Війська Запорозького, яке захищало Кічкаську переправу та верф.
Кінець XVIII століття — після зруйнування Запорізької Січі (1775 рік) землі між балками Осокоровою та Кічкаською потрапили в рангову дачу Павла Потьомкіна; вперше згадується «слобода Кічкас або Кічка в гирлі балки Кічкаської».
1789 рік — розташована колонія німецьких переселенців «Ейнлаге» біля Кічкасу.
1798 рік — Павло-Кічкас стає володінням Еммануїла Івановича Марка, який став на початку XIX століття на чолі дворянства у м. Олександрівськ.
1858 рік — в селі Павло-Кічкас нараховувалось 413 селян та 33 двори. На початку XIX століття 1263 селянина у 165 дворах, працювало 3 млина та кузня.
1904–1908 роки — завершено Кічкаський міст, збудований за проєктом інженера Ф. В. Лата на місці Кічкаської переправи. Міст мав єдину арку, протяжністю 336 м та найбільшим на той час у Європі прольот у 190 м.
1904–1919 роки на території сучасного Запорізького порту знаходився курорт Александрабад[3], заснований німцем Нібуром. Санаторій мав власні водогін, електростанцію, центральне опалення. В околицях на скелі була встановлена гранітна скульптура Тараса Бульби за авторства олександрівського майстра Якова Лібмана. Біля цієї скелі на березі Дніпра була печера, яку називали печерою Тараса Бульби. У 1919 році санаторій зруйновано місцевими анархистами з загону Марусі Нікіфорової.
1927–1928 роки — розпочато будівництво Дніпровської гідроелектростанції та комплексу чорної і кольорової металургії — Дніпрокомбінату.
1927–1937 роки — будівельники ДніпроГЕСу та металургійного комплексу мешкали в 10-му та 11-му (Павло-Кічкас), 7-у, 8-у і 9-у робочих селищах.
1932 рік — з відкриттям ДніпроГЕСу затоплені водами Дніпра балки Осокорова і Кічкаська, сільце Павло-Кічкас. Утворений півострів з робочим селищем на ньому.
1932–1937 роки — початок випуску продукції підрозділами Дніпрокомбіната — заводами «Дніпроспецсталь», «Запоріжсталь», алюмінієвим, електродним, феросплавним, коксохімічним, вогнетривким, титано-магнієвим комбінатом та іншими.
1941 рік (серпень-вересень) — евакуація підприємств району.
1943–1955 роки — відродження металургійного комплексу, забудова району дво- та триповерховими будинками.
1954 рік — відкрито трамвайний рух, який зв'язав район з центральною частиною міста.
23 травня 1969 року — Указом Президії Верховної Ради Української РСР в м. Запоріжжя утворений Заводський район, який був виділений з території Орджонікідзевського району (з 19 лютого 2016 року — Вознесенівський район). До складу нового району увійшли Павло-Кічкас, Запоріжжя-Ліве, 11-й і 13-й селища, промислові майданчики заводів навколо «Запоріжсталі».
Новий район по-швидкому намагалися долучити до цивілізації. На Павло-Кічкасі «Запоріжсталь» розпочала будувати їдальню на 240 місць (витрати склали на той час 200 тис. карбованців). На перших поверхах житлових будинків відкрили пиріжкові, бульйонні, кулінарії. Титано-магнієвий комбінат збудував стадіон «Титан», а на вулиці Соціалістичній побудований двоповерховий дитячий плавальний басейн. Було відкрито АТС на 10 тисяч номерів. На вулицях Орджонікідзе, Алмазній і Посадочній були побудовані житлові будинки. Створено сквер з алей, які вимостили плиткою. Проклали другу гілку Південного шосе: встановили опори і проклали двосторонній кабель для пуску тролейбусів, а також було споруджено другу смугу для транспорту по вулиці Діагональне шосе та розширили Північне шосе.
Загальні відомості
Територія та населення
До району увійшли житловий масив Павло-Кічкас, село Запоріжжя-Ліве, вул. Скворцова та село Підпорожнє.
Площа району становить 56 км², населення 53 355 осіб, із яких 72,7 % — українці, 23 % — росіяни. Максимальна чисельність населення в районі спостерігалась в 1970-х роках, після чого почала зменшуватись:
Рік | 1970 | 1979 | 1989 | 2001[4] | 2006[5] | 2008 | 2010[6] | 2011[7] | 2016[8] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чисельність, тис. осіб | 74,796 | 75,125 | 72,757 | 60,945 | 57,567 | 55,352 | 53,321 | 53,081 | 50,6 |
Межує із Дніпровським, Вознесенівським та Шевченківським районами.
Транспортна мережа в Заводському районі налічує: 1 тролейбусний маршрут (№ 13), 4 трамвайних маршрутів (№ 5, 6, 8, 16), 17 автобусних маршрутів, 1 річкову лінію.
Трамвайно-тролейбусні маршрути обслуговує комунальне підприємство «Запоріжелектротранс», автобусні — ВАТ «ЗАТП-12329», приватні підприємства «АвтоКічкас» та МТК «Супутник-Лайн», ТОВ «Запоріжавтомотор».
У районі розташована станція «Запоріжжя-Ліве» Придніпровської залізниці, вагонне депо «Запоріжжя-Ліве», ЗАТ «Підприємство промислового залізничного транспорту».
Станом на 1 липня 2010 року в районі нараховується підприємств усіх форм власності — 1376, на них працює близько 49 600. осіб. Приватних підприємців налічується 3589 осіб.
Загальна площа вулиць і провулків району понад 1,1 млн м², із них 0,94 млн м² з асфальто-бетонним покриттям. Загальна довжина доріг становить 285,6 км, автомобільних — 177,3 км. Довжина вулиць, що мають зовнішнє освітлення — 220,5 км. Водопровідна мережа становить — 335 км, каналізаційна — 72 км, вулична теплова мережа — понад 44 км. Довжина газопроводу високого тиску становить 48 км.
Промисловість
У цьому районі зосереджена більшість великих промислових підприємств міста, зокрема алюмінієвий комбінат, Запоріжсталь, «Запоріжкокс», Дніпроспецсталь, ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжвогнетрив», ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод», КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та інші, завдяки чому район і отримав свою назву. До складу району входить також житловий масив Павло-Кічкас, історія якого пов'язана Кічкаською переправою, відомою ще з давніх часів.
Соціальна сфера
У районі нараховується 11 шкіл, 13 дитсадків, 2 школи-інтерната, 3 профтехучилища та технікуми.
Працюють 2 Палаци культури, Будинок дитячої та юнацької творчості, включно з кімнатою школяра «Надія», 26 гуртків технічної творчості Клубу дитячої технічної творчості ПК «Металургів» ВАТ «Запоріжсталь», дитяча музична школа, 2 бібліотеки, народний молодіжний театр «Борисфен».
До складу фізкультурно-оздоровчого комплексу входить 7 окремих спортивних споруд: фізкультурно-оздоровчий комплекс та спортивний майданчик зі штучним покриттям, плавальний басейн, зал боксу та шейпінгу, стадіон «Титан», підлітковий оздоровчий комплекс, зала атлетичної гімнастики «Здоров'я», дитячо-юнацька спортивна школа № 11.
Політичне життя
Вибори до Верховної Ради 2014
Район відноситья до 75 округу ЦВК, 75 округ. Станом на 22 вересня 2014 від округу балотуватимуться: висуванець від Блоку Порошенко лідер Запорізького Майдану Артюшенко Ігор[9] та самовисуванці Віктор Кириленко, Наталя Колодій, Олександр Богуслаєв[10]
Галерея
- Панорама річкового порту та промислової зони з Дніпра
- Панорама «Запоріжсталі»
Посилання
Примітки
- http://www.zp.ukrstat.gov.ua/images/stories/gor_Exp_dem_1383.pdf
- Соціально-економічний і політичний паспорт Заводського району. meria.zp.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 20 серпня 2011.
- Сто лет назад на окраине Запорожья избавлялись от подагры и женских болезней|https://verge.zp.ua/2018/11/сто-лет-назад-на-окраине-запорожья-изб/
- Численность и состав населения Запорожской области по итогам Всеукраинской переписи населения 2001 года
- Соціально-економічний і політичний паспорт Заводського району на 01.01.2006. meria.zp.ua.
- В. П. Головешко (18.01.2011). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск. Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу за 02.03.2012. Процитовано 20.08.2011.
- Головешко В. П. (15.07.2011). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск. Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу за 07.03.2012. Процитовано 20.08.2011.
- Головешко В. П. (23.02.2016). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск. Головне управління статистики у Запорізькій області.[недоступне посилання з травня 2019]
- Артюшенко баллотируется в депутаты от блока Порошенко на округе Кальцева. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
- Одномандатний виборчий округ № 75. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.