Боже милосердя

Суть культу Божого милосердя полягає у християнській довірі до Господа Бога і діяльній любові до ближніх. Стисло кажучи, у нашій реальності Боже Милосердя переважує Божу Справедливість, тому кожна людина, якими б гріхами вона не була обтяжена, має в очах Бога величезну цінність і може отримати прощення і очищення через довіру до Ісуса Христа та покаяння. У свій Щоденник свята Фаустина Ковальска заносить слова Ісуса[2]

Сьогодні приведи до Мене все людство, а особливо всіх грішників, і занур їх у море Мого Милосердя й цим втішиш Мене в гіркому смутку, в який поринаю через втрату душ

У той же час, як зазначив св.Іван Павло ІІ у своїй енцикліці «Бог багатий милосердям» :" треба ствердити, що Христос, об'являючи Божу любов-милосердя, одночасно вимагав у людей, щоб вони давали себе вести шляхом любові і милосердя"[3]. Христос прагне, щоб його шанувальники виконали протягом дня хоча б один акт любові до ближнього.

Я даю тобі три способи здійснення милосердя ближнім: перший – вчинок, другий – слово, третій – молитва. У цих трьох ступенях заключається повнота милосердя

[4]

Все що ми робимо і що може мати відношення до милосердя, чинимо на зразок милосердя, яке Бог має до нас і відносно чого дав нам чітку вказівку: «Будьте милосердні як і Отець ваш Милосердний» (Лк. 6:36). Таїнство Божого Милосердя є для кожної людини загадкою. Ісус нам показав Милосердя Отця: «Бог так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним — світ спасти» (Ів. 3:16-17). Христос оголошував безконечне Милосердя і любов Бога Отця, головно у притчах про Заблукану вівцю та Доброго Пастиря, про Блудного Сина і Милосердного Батька, у якій Ісус виразно оголосив тайну Божого Милосердя, що невгасно горить у Серці Отця Небесного.

Серед проповіді Блаженств Христос наголошує: «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» (Мт. 5:7).

Проповідників культу Божої Милості називають Апостолами милосердя.

Свято Божого Милосердя є днем особливого величання Милосердного Бога, а також і часом особливих ласк для усіх людей.

Величність цього свята випливає з незвичайних обітниць, які Господь Ісус зробив. «Хто в цей день приступить до Джерела Життя, — сказав Христос, — той отримає цілковите відпущення (Щ. 300). У цей день відкрита глибина Мого Милосердя, виливаю ціле море милостей на душі, які наблизяться до джерела Мого Милосердя; (…) хай не боїться наблизитися до Мене жодна душа, навіть якщо її гріхи були як пурпур» (Щ. 699).

Щоб отримати користь для наших душ, потрібно мати довір'я до Божої доброти та дієвої любові ближнього, а також бути в стані освячуючої ласки (без тяжкого гріха) й гідно прийняти святе Причастя. «Не знайде жодна душа виправдання, — пояснив Ісус, — доки не звернеться з довірою до Мого Милосердя, і тому перша неділя після Великодня повинна бути святом Милосердя, а священники повинні у цей день говорити душам про це велике і незглибиме Моє Милосердя» (Щ. 570).

У той же час однією з умов справжньої християнської віри є віра у Боже Милосердя стосовно себе. На цьому наголошує Блаженнійший Святослав, предстоятель Української греко-католицької церкви. «Бути християнином означає насамперед повірити в Боже милосердя щодо себе, повірити в Божу любов»[15].

Обґрунтуванням ідеї Божого Милосердя, як найважливішого атрибута Бога присвятив свої праці духовний керівник, сповідник с. Фаустини Ковальської отець М. Сопочко.

Динамічний розвиток культу Божого Милосердя відбувся після сходження на папський престол Івана Павла ІІ. Цій ідеї він присвятив свою енцикліку Dives in Misericordia від 30 листопада 1980 року.[1]

У 1985 році кардинал Францішек Махарський впровадив Свято Милосердя в Краківській архидієцезії. Потім деякі польські єпископи впровадили це свято до літургійних календарів своїх дієцезій. Для всієї Польщі день цього свята затвердив 1995 року Папа Йоан Павло ІІ, і нарешті 30 квітня  2000 року, в день канонізації святої сестри Фаустини, воно стало святом усієї Католицької Церкви[16].

Вівтар Санктуарію Божого Милосердя в Кракові (Лагевніках)

У подальшому Папа Бенедикт XVI у своїх енцикліках «Бог є Любов» та «Надією спасенні»  також говорить про Милосердя Боже.

Папа Франциск називає милосердя серцем Бога[17]. Своєю буллою Misericordiae vultus (Обличчя милосердя) [18] папа Франциск оголосив 2016 рік — надзвичайним Ювілейним роком. Цей рік став позачерговим Ювілейним роком і був присвячений Божому милосердю. Особлива увага була приділена св. Фаустині Ковальській та самій ідеї милосердя, яка є «несучою балкою, на яку спирається життя церкви».[18]

Найбільшим світовим центром цього культу є Санктуарій Божого Милосердя у Лагєвніках на околиці Кракова в Польщі.[16] Тут знаходиться відомий на весь світ Образ Милосердного Ісуса, а також мощі сестри Фаустини Ковальської, поклонитися яким збираються десятки тисяч паломників з усіх куточків світу.

В Україні Санктуарії Божого Милосердя знаходяться у м.Роздільній (Одеська обл), у м.Вінниці,[19] в Ківерцях (Рівненська обл.) [20]. У Запоріжжі діє Співкатедральний Собор-Санктуа́рій Бо́га Отця́ Милосе́рдного[21]. Також існують згромадження Місіонерів Ісуса Милосердного[20] та Сестер Ісуса Милосердного[22].

• Боже Милосердя.
• Боже Милосердя.
• Ближній // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 95-96. — 1000 екз.
• Ікона Божого Милосердя для поліграфії