Божиків

Бо́жиків (1964—1990 роки — Привітне) — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Божиківської сільської ради, якій підпорядковувалися села Божиків, Волощина, Квіткове і хутори Слобідка, Лози. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади [5]

село Божиків
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Саранчуківська сільська громада
Облікова картка Божиків 
Основні дані
Засноване 1455
Населення ▼ 528 (2014)
Площа 2,6 км²
Густота населення 257,60 осіб/км²
Поштовий індекс 47535
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°19′00″ пн. ш. 24°59′20″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 270 м[1]
Водойми р. Золота Липа, р. Літятинський потік
Відстань до
обласного центру		 64 км[2]
Відстань до
районного центру		 17 км[3]
Найближча залізнична станція Рибники
Відстань до
залізничної станції		 7 км
Місцева влада
Адреса ради 47535, Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Божиків[4]
Сільський голова Щур Володимир Остапович[4]
Карта
Божиків
Божиків
Мапа

 Божиків у Вікісховищі

Населення становить 528 осіб (2014).

Географія

Розташоване на правому березі річки Золота Липа, у яку впадає річка Літятинський потік. Дворів — 241[6]. У селі є вулиці: Вічна, Криві, Лози, Нова, Островець, Скаскова, Слобідка, Центральна та Шумлянецька[7].

На південний захід від села розташований ботанічний заказник «Кизилові гаї».

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Божиків розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Божикова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,1 0,4 5,4 13,4 19,3 22,5 23,8 23,2 19,0 13,1 5,9 1,0 12
Середня температура, °C −4,2 −2,6 1,7 8,5 13,9 17,2 18,5 17,8 13,9 8,5 2,9 −1,6 7
Середній мінімум, °C −7,2 −5,5 −2 3,6 8,6 11,9 13,2 12,4 8,8 4,0 0,0 −4,1 3
Норма опадів, мм 31 30 32 50 77 91 95 70 55 38 36 39 644
Джерело: climate-data.org

Історія
Символічна могила Борцям за волю України в Божикові

Перша писемна згадка — 1443 року[8]. Вже тоді село славилось своїми ставами. У 1444 році згаданий дідич села Івасько,[9] його брати Васько та Олехно.[10] Друга дружина Грицька Кердейовича Ядвіґа підписувалась з Бережан та Божикова.[11]

У XV століття село належало магнату Мартину Свірзькому зі Свіржа.

У середині XV століття в «Актах гродських Галицької землі» згадується й сільська церква.

Ян Непомуцен Топач Копичинський у 1787 році набув право власності (посідання) на частину маєтку в Божикові.[12]

У XVIII—ХІХ століттях маєток у Божикові належав шляхетським родинам Мошинських, Янковських, від початку 1880-х років — єврейському промисловцю з Підгаєць Іро Лілієнфельду, близько 1892 року перейшло у власність вихреста Людвика Сломніцького, згодом його сина Броніслава. Останнім власником фільварку у 1930-х роках, по смерті Броніслава Сломніцького, була його вдова Дорота Сломніцька, яка одночасно володіла й кількома селами на Теребовельщині (Тютьків, Дарахівка).

У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

На хуторі Лози відбувся останній відомий бій бойової групи УПА 14 квітня 1960 року (група Перегінця-Пальчак-Цетнарського).

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[13].

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[14]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,55
російська 0,45

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[15].

Релігія

У селі є дві парафії УГКЦ, ПЦУ (раніше УАПЦ) та громада Адвентистів сьомого дня.

У 2012 році з 470 осіб 170 були греко-католиками, 270 осіб належали до УАПЦ та 10 осіб були вірними Церкви АСД.

Парафія святого Миколая УГКЦ

Парафія святого Миколая УГКЦ належить до Бережанського деканату Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ. Парафія походить щонайменше з 1832 року. У 19 - на початку 20 століття парохами були: о. Іван Стеткевич (1832-1865), о. Іларій Стеткевич (1865-1901), о. Іван Дурбак (1901-1910), о. Григорій Стаськів (1910-1912), о. Епіфаній Роздольський (1912-1921), о. Ярослав Стеткевич (1921-1928), о. Ярослав Літинський (1928-1944), о. Григорій Кубай (1944-1956). У 1960-их роках церкву за вказівкою радянської окупаційної влади було зачинено. Відновлення греко-католицької парафії відбулося 1990 року. Відтак парохами були: о. Василій Івасюк (1990-1993), о. Володимир Заболотний (1993-1994), о. Василь Ярема (1994-1995), о. Роман Маслій (1995-1997), о. Ярослав Чайковський (1997-2005), о. Іван Соколовський (з березня 2005 року). Позаяк старий греко-католицький храм залишився за православною громадою, вірні УГКЦ спорудили новий храм святого Миколая. 2 грудня 2010 року митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк) освятив наріжний камінь під будівництво церкви. Освячення відбулося 23 жовтня 2011 року[16].

На парафії було дві єпископські візитації. Перша - у 1886 році кардиналом Сильвестром Сембратовичем. Друга - 9 січня 2012 року Тернопільсько-Зборівський митрополит архиєписком Василій Семенюк[16].

У 2012 році при парафії діяли[16]:

  • Вівтарна дружина (від 2005 року);
  • Матері в молитві (від 2011 року);
  • Недільна школа.

Парафія святого Микола ПЦУ

В травні 2015 року парафія УАПЦ Святителя Миколая Чудотворця перейшла до складу УПЦ КП.[17] А відтак - до ПЦУ.

Освіта та культура
Початкова школа й пам'ятник Тарасові Шевченку в Божикові

Діють Божиківський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І — ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад», народний дім, сільська бібліотека, відділення зв'язку.

Пам'ятки
Церква Миколая Чудотворця в Божикові

Є церква Миколая Чудотворця (1870; кам'яна), збереглися будівлі школи (друга половина ХІХ століття) та Народного дому (1926).

Встановлено кам'яний хрест на честь скасування панщини (1848) та 950- і 1000-літнього ювілеїв хрещення Руси-України; споруджено дві «фігури» Миколая Чудотворця (1934; кам'яна), пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям; насипана символічна могила Борцям за волю України (1990); відкрито меморіальну таблицю на честь поета-повстанця, уродженця села, Мирослава Кушніра (1997), пам'ятник Т. Шевченку (1999).

23 жовтня 2011 року посвячено нову греко-католицьку церкву святого Миколая.

Скульптура святого Миколая

Щойновиявлена пам'ятка історії[18]. Розташована між церквою і сільрадою, подвір'я О. Осадца[19].

Виготовлена 1934 року самодіяльними майстрами з каменю[19].

Постамент — 1х1 м, висота — 1,6 м; скульптура — висота 1,25 м[19].

Відомі люди

Народилися
  • Степан Буняк (нар. 1967) — український громадсько-політичний діяч. Викладач кафедр менеджменту Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки та державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола, громадсько-політичний діяч, мер Любіня Великого (2006—2010, 2010—2014 рр). Учасник Антитерористичної операції 06.09.2014 — 18.04.2016 р. 06.09.2014 — командир протитанкового взводу Батальйону територіальної оборони «Воля», ст. лейтенант. 28.01.2015 р — командир 2 мотопіхотної роти 3 ОМПБ 24 ОМБр. 05.03.2015 р присвоєно військове звання капітан. 29.04.2016 р — 08.07.2019  — голова Мостиської РДА. Обраний депутатом Львівської обласної ради в багатомандатному виборчому окрузі № 3 від політичної партії "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" на чергових місцевих виборах 25.10.2020р
  • Михайло Зінь (1928 — 2007) — український науковець, професор і декан Віндзорського університету (Канада), автор численних підручників з бухобліку.
  • Марія Клячко (14 жовтня 1914 — 20 лютого 2003) — магістр Колумбійського університету (США), професор політології.
  • Кметик Володимир (21 червня 1903 — 8 липня 1983, Торонто) — випускник Лювенського католицького університету в Бельгії. Активіст «Пласту», діяч Ревізійного союзі українських кооператив. По війні опинився в Канаді.
  • Кудла Володимир (1920—1985, Віндзор, Канада) — громадсько-політичний діяч. Провідний член організацій Визвольного фронту, член Головного комітету підгайчан, меценат видавничого фонду.
  • Кушнір Мирослав Андрійович (12 вересня 1922 — листопад 1944) — поет, перекладач, публіцист, мемуарист. У партизанському загоні УПА, с. Добра
  • Семенів Остап Михайлович (нар. 1932) — інженер-економіст, кандидат економічних наук, доцент, автор 120 друкованих робіт, у тому числі чотирьох підручників і навчальних посібників, доцент кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка».
  • Скасків Григорій Юрійович (28 лютого 1891 — 27 вересня 1938) — служив в австрійській армії уланом, також в УГА та армії УНР. Викладав історію України в Полтавській гімназії, видатний діяч УНДО 1920—1930-х років. Режисер аматорського театру, активіст товариств «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар».
  • Скасків Михайло (1914 — 24 липня 1944) — учасник національно-визвольних змагань.
  • Скасків Ярослав Григорович (24 червня 1922 — 19 липня 1944, с. Старі Стріличі) — керівник Юнацтва міста Львова (1941), Львівської області (1942), керівник Крайового проводу Юнацтва (від 1943). В червні 1944 року призначений тереновим провідником Львівщини, членом Крайового проводу ОУН. Посмертно нагороджений Срібним Хрестом заслуги УГВР (1945).
  • Стеткевич Іларіон Іванович (1833 — 7 лютого 1901) — греко-католицький священик, парох Божикова 1865—1901, декан Підгаєцький 1866—1901, член москвофільського товариства імені Михайла Качковського, «Народного Дому» у Львові та член повітової ради з 1860-х років, титулярний радник львівської митрополичої консисторії з правом користування крилошанськими відзнаками (1883), член виділу товариства «Руська бурса» у Бережанах (1883), засновник товариства «Народна торгівля» у Бережанах (1885), член бережанського Товариства будови і відновлення руських церков (1893), голова повітової «Просвіти» (1898). Ініціатор побудови церкви, створення читальні, кооперативи, райффайзенівки.
  • Тяжка Олександра Василівна (нар. 1937 — д. м. н., професор, зав. кафедрою педіатрії № 1 Київського Національного університету.
  • Фліссак Ярослав Антонович (нар. 1954) — директор департаменту з питань науки та гуманітарної сфери Рахункової палати України. «Заслужений економіст України» (2006).
  • Глинський Ярослав Миколайович — народився в с. Божиків. Доцент кафедри фізико-математичних наук. Від 1995 року працює на посаді доцента кафедри обчислювальної математики і програмування НУ «Львівська політехніка».

Перебували

Примітки
  1. Прогноз погоди в с. Божиків
  2. Маршрут «Божиків — Тернопіль»
  3. Маршрут «Божиків — Бережани»
  4. Божиківська сільська рада
  5. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 20 жовтня 2021.
  6. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з лютого 2019]
  7. Пошук індексів | Укрпошта
  8. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.114, № 1174
  9. № 1266
  10. Там само. — № 1272. — С. 121.
  11. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 10, 1907. — S. 43. (пол.)
  12. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 11. — 1907. — S. 125. (пол.)
  13. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  14. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  15. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
  16. Парафія с. Божиків. Церква святого Миколая // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проекту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 30. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.
  17. На Тернопільщині Бережанське благочиння УАПЦ прийнято до складу УПЦ Київського Патріархату Архівовано.
  18. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
  19. Перелік пам'яток історії Тернопільської області не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України // Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.