Бойко Олексій Михайлович

Бо́йко Олексі́й Миха́йлович (нар.18 лютого 1936(19360218), Женишківці, Віньковецький район, Хмельницька область — український поет-гуморист. Член Національної спілки письменників України (2015).[1]

Бойко Олексій Михайлович
Олексій Бойко
Народився 18 лютого 1936(1936-02-18) (85 років)
c. Женишківці, Віньковецький район, Хмельницька область
Громадянство  Україна
Національність українець
Місце проживання с. Пиків, Калинівський район, Вінницька область
Діяльність Українська література
Відомий завдяки поет, сатирик
Alma mater ВДПУ

Біографія

Народився 18 лютого 1936 року в с. Женишківці Віньковецького району Вінницької області у родині хліборобів. Дитинство і юність пройшли у с. Ходаки Барського району на Вінниччині, де 1951 року закінчив семирічну школу. Середню школу закінчив 1954 року у Женишківцях.
1956 року закінчив Говірське технічне училище у Барському районі (тепер — у Віньковецькому районі), а згодом й фізико-математичний факультет Вінницького педагогічного інституту (1965).
Працював комбайнером, трактористом. По закінченню педагогічного інституту — вчителем фізики у Пиківській середній школі Калинівського району на Вінниччині. На пенсію вийшов за інвалідністю 1986 року. Проживає у с. Пиків.[2]

Літературна діяльність

Літературний дебют відбувся на початку 70-х років ХХ століття. Автор віршованих книжок гумори та сатири:

  • Довкола дуба : гуморески, байки / Олексій Бойко. — Вінниця: Книга-Вега, 2004. — 224 с. — ISBN 966-621-166-1;
  • Трасти і контрасти : гумор / Олексій Бойко. — Вінниця: Данилюк В. Г., 2009. — 192 с. — ISBN 978-966-2190-16-8;
  • Непричесані персонажі : гумор та сатира / Олексій Бойко. — Вінниця: Данилюк В. Г., 2012. — 332 с. — ISBN 978-966-2190-90-8;[3]
  • Через терни проти скверни : сатира і гумор / Олексій Бойко. — Вінниця: Нілан-ЛТД, 2014. — 166 с. — ISBN 978-617-7121-72-4;[4]
  • Танці у кропиві : гумор та сатира: вибрані твори / Олексій Бойко. — Вінниця: Нілан-ЛТД, 2015. — 288 с. — ISBN 978-617-7212-97-2.
  • Вар'єте про грішне і святе (2016)
  • Вінегрет з перцем (2017)
  • Верхи на їжакові (2017)

Публікації у періодиці — республіканських газетах «Радянська освіта», «Сільські вісті», «Літературна Україна», журналах «Вус», «Перець», альманасі «Весела січ»; регіональних виданнях.

Всі його лаконічні гуморески і сатирески спрямовані супроти зла, замаскованого зовні під щирі стосунки, добропорядність, добропристойність, добросусідство, добросердя. Його твори збагачують іскрометний український народний гумор, викривають негативні явища в суспільному житті та повсякденні. Серед його творів багато дотепних гуморесок, написаних за сюжетами особистих спостережень. Вони цікаві, викликають посмішку і додають читачеві хорошого настрою.

— Леонід Куций[5]

Член Національної спілки письменників України від 3 грудня 2015 р., член Вінницького куреня гумористів імені Степана Руданського. Дипломант Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського (2012).[6] Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського (2015) за книгу «Танці в кропиві».[7], конкурсу газети "Сільські вісті" (2017).

Примітки
  1. Літературна Україна. — 2015. — № 48 (5627). — 17 грудня. — С. 3.
  2. Біографія О. М. Бойка на сайті Вінницької організації НСПУ «Краснослов».
  3. Презентація третьої збірки сатири і гумору О. М. Бойка «Непричесані персонажі» // Сайт Калинівської центральної районної бібліотеки. — 2012. — 21 червня.
  4. Бойко О. М. Через терни проти скверни. — Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. — 166 с. ISBN 978-617-7121-72-4.
  5. Передмова до книги О. Бойка «Танці в кропиві». – Вінниця: Нілан-ЛТД, 2015. – С. 6-7.
  6. Ганні Секрет присвоєно премію імені гумориста Степана Руданського // Сайт Вінниця-Інфо. — 2012. — 21 грудня.
  7. Визначено переможців [[Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського|Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського]] за 2015 рік // Сайт [[Вінницька обласна державна адміністрація|Вінницької обласної державної адміністрації]]. – 2015. – 22 грудня. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.

Джерела і література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.