Большак Василь Григорович
| Василь Григорович Большак | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився |
23 квітня 1922 Безуглівка | ||||
| Помер |
17 грудня 1988 (66 років) Київ | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||
| Громадянство |
 СРСР | ||||
| Діяльність | політик | ||||
| Членство | КПРС і КПРС | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| Нагороди |
| ||||
| Премії | Республіканська премія імені Ярослава Галана | ||||
|
| |||||
Васи́ль Григо́рович Больша́к (23 квітня 1922, село Безуглівка, тепер Київська область — 17 грудня 1988, Київ) — український радянський письменник, радянський державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1976—1981 р.
Біографічні відомості
Народився 23 квітня 1922 року в селі Безуглівці на Полтавщині (тепер Згурівського району Київської області) у селянській родині.
З 1937 року — учень Українського комуністичного газетного училища в місті Харкові. У 1938—1940 роках навчався у Харківській школі політичної освіти. Потім був курсантом військово-медичного училища.
У 1941—1945 р. — служив у Червоній армії. Учасник радянсько-німецької війни. Служив старшим військовим фельдшером терапевтичного польового рухомого госпіталю, командиром санітарного взводу 60-ї армії.
З 1945 року — кореспондент Київської обласної газети «Київська правда». У 1946 році — слухач курсів газетних працівників при ЦК КП(б)У. У 1946—1950 роках — завідувач відділу Ізмаїльської обласної газети «Придунайська правда» (Ізмаїл).
У 1950—1953 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК Компартії України.
У 1953—1962 р. — завідувач відділу республіканської газети «Колгоспне село», відповідальний секретар редакції журналу «Советская Украина», заступник редактора, відповідальний редактор журналу ЦК ЛКСМУ «Дніпро».
У 1962—1972 р. — головний редактор журналу «Україна».
1 вересня 1972 — 10 грудня 1979 р. — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по кінематографії.
У 1979—1985 р. — головний редактор журналу «Український театр».
На XXV з'їзді Комуністичної партії України обраний членом Ревізійної комісії Компартії України.
Помер 18 грудня 1988 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
Творчість
Провідна тема творчості — життя колгоспного села. Автор книг нарисів, документальних повістей, романів:
- «На мирній землі» (1952);
- «Сила молода» (1957);
- «Поїдем за Десну» (1959);
- «Рідні простори мої» (1959);
- «Весна-красна» (1959);
- «Слово про подолянку» (1960);
- «Співати в гаю солов'ям» (1960);
- «Образа» (1962);
- «Глибокий яр» 1964;
- «Дітям не дозволяється» 1966;
- «Щедрик-ведрик» (1969);
- «Геліос — бог сонця» (1974);
- «Провідник в бездну» (1974);
- «Не журіться, професоре» (1978);
- «Осінь пахне медами» (1981);
- збірок гумору і сатири та інше.
Нагороди, премії
Нагороджений трьома орденами Трудового Червоного прапора, орденом Червоної Зірки та медалями.
За статті в книзі «Гусак на Бродвеї» в 1967 році удостоєний республіканської премії імені Я. Галана.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- В. О. Жадько. Український Некрополь. Київ. 2005. IBSN 966-8567-01-3. стор. 130.