Бондаревський Петро Карпович
Бондаре́вський Петро́ Ка́рпович (*6 квітня 1938) — начальник Полтавського обласного управління культури 1980—1999 роках
Петро Карпович Бондаревський | |
---|---|
6 квітня 2018 року | |
Народився |
6 квітня 1938 (83 роки)
с.Білоцерківка Великобагачанського району Полтавської області |
Громадянство | УРСР → Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | м. Полтава |
Відомий завдяки | начальник обласного управління культури |
Alma mater | Полтавський державний педагогічний інститут |
Суспільний стан | пенсіонер |
Батько | Бондаревський Карпо Максимович |
Мати | Явдоха Миколаївна |
У шлюбі з | Бондаревська Ольга Дмитрівна |
Нагороди | |
Життєвий шлях
Народився в с. Білоцерківка Великобагачанського району Полтавської області.
1956—1961 — навчання на фізико-математичному факультеті Полтавського державного педагогічного інституту
1961—1962 — вчитель школи № 5 (м. Кременчук), школи-інтернату № 2 (м. Полтава)
1962—1976 — на комсомольській і партійній роботі
1976—1978 — навчання у Вищій партійній школі (м. Київ)
1978—1980 — інструктор Полтавського обкому партії, секретар Полтавського міськкому партії
1980—1999 — начальник Полтавського обласного управління культури
1999—2003 — завідувач сектором Полтавського музею авіації та космонавтики
2003-цей час — на заслуженому відпочинку
Внесок у розвиток галузі
(ініціатор, безпосередня участь, суттєвий внесок, лобіст)
Збудовані
- Співоче поле Марусі Чурай у м. Полтаві
- Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Котляревського
- музей-заповідник М. В. Гоголя
- приміщення музею
- два житлові будинки на 16 квартир для працівників музею
- музей-заповідник українського гончарства в Опішному[1]
- приміщення музею
- двоповерховий житловий будинок на 8 квартир для працівників музею
- обласна бібліотека для юнацтва
- обласний театр ляльок
- Великобагачанська школа мистецтв ім. Федора Кушнерика
- Великобагачанська районна бібліотека
- Гадяцьке училище культури
- п'ятиповерхове приміщення гуртожитку на 410 місць для студентів і 37 малосімейних квартир для викладачів
- навчальний корпус для занять зі спеціальності хореографія: 4 навчальних зали, душові, роздягальні кімнати
- їдальня на 60 місць для студентів
- Лубенська музична школа
- Решетилівський центр естетичного виховання «Оберіг»
- Машівський районний будинок культури
- Карлівський районний будинок культури
- Козельщинський районний будинок культури
- Котелевський районний будинок культури
- сільські будинки культури, клуби, бібліотеки по усій області
Створені структури
- обласний методичний кабінет для координації діяльності навчальних мистецьких закладів області[2]
- науковий центр з гончарства в Опішному
- видавництво «Українське народознавство»
- «Український керамологічний журнал»
- видання «Полтавська родина»
- видавництво «Українське народознавство»
- науковий центр охорони та досліджень пам'яток археології
- видавництво «Археологія»
- «Археологічний літопис Лівобережної України»
- спеціалізований навчально-виховний заклад «Колегіум мистецтв у Опішні»
- акторське відділення Полтавського музичного училища
- відділення декоративно-прикладного мистецтва в Гадяцькому училищі культури
Створені колективи
- міський духовий оркестр «Полтава»
- концертний ансамбль «Чураївна»
- пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава»
Кількість колективів зі званням «народний (зразковий) самодіяльний колектив» в області зросла більше ніж у 7 разів (260 колективів)
Створені музеї
- Музей-заповідник українського гончарства в Опішному
- Музей-заповідник М. В. Гоголя (Гоголеве)
- Музей авіації та космонавтики (Полтава)
- Гадяцький літературно-меморіальний музей родини Драгоманових
- Кобеляцький музей літератури і мистецтва
- Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів
- Меморіальний музей-садиба гончарки Олександри Селюченко
- Диканський історико-краєзнавчий музей
- Картинна галерея ім. М. К. Башкирцевої
- Відкрита літературна експозиція Панаса Мирного в побудованому на садибі письменника новому приміщенні (Полтава)
- Реекспозиція деяких залів Полтавського краєзнавчого музею
- Реекспозиція Лубенського краєзнавчого музею
- Реекспозиція Чорнухинського літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди
- Реставрація ікон іконостасу Спасо-Преображенської церкви[3] (Великі Сорочинці)
Пам'ятники, пам'ятні знаки, меморіали
- Миколі Духову (Веприк, Гадяцький р-н, 1981)
- Василеві Ремеслу (Пирятин, 1982)
- Миколі Гоголю (Гоголеве, 1984)
- Василю Наріжному (Устивиця, Великобагачанський р-н, 1984)
- Олександру Пушкіну (Кременчук, 1985)
- Іванові Третяку (Хорол, 1986)
- Жертвам Чорнобильської трагедії (Полтава, 1986)
- Олександру Пушкіну (Березовий гай, Полтава, 1987)
- Євгену Гребінці (Гребінка, 1987)
- Миколі Гнєдичу (Котельва, 1987)
- Антонові Макаренку (Ковалівка, Полтавський р-н, 1988)
- Пам'ятний знак Володимиру Вернадському на колишній садибі (Бутова гора, 1988)
- Пам'ятний знак давньоруському воїну — захиснику Київської Русі та пам'ятний знак на честь 1000-річчя Лубен (1988)
- Меморіал народної скорботи «Голодомр 33» (Гора Зажура, Мгар, Лубенський р-н, 1990)
- меморіал «Хорольська яма» (Хорол, 1991)
- Пам'ятний знак козакам, що загинули за волю України на полі Полтавської битви у 1709 (Полтава, 1993)
- Пам'ятний знак «На честь воїнів країн антигітлерівської коаліції, які брали участь у авіаційній операції „Френтік“ 1944 року» (Полтава, 1994)
- родині Драгоманових (Гадяч, 1995)
- Володимиру Самійленку (Великі Сорочинці, 1995)
- пам'ятний знак Самійлу Величку (Жуки, Полтавський р-н, 1995)[4]
- пам'ятний знак Марії Башкирцевій (Черняківка, 1995)
- Меморіал — жертвам репресій (урочище Триби, Полтавський р-н, 1995)
- Юрієві Кондратюку (Горішні Плавні, 1996) (Полтава, 1997)
- Івану Кухарю (Диканька, 1998)
Запроваджені щорічні мистецькі свята
- національний День Гончаря в Опішному
- обласні свята
- свято духової музики й марш-парад духових оркестрів (Полтава)
- свято пісні за участю хорових і хореографічних колективів (Співоче поле Марусі Чурай)
- свято кобзарського мистецтва «Взяв би я бандуру» (Велика Багачка)
- «Пісні Бузкового гаю» — мистецьке свято у ландшафтному парку (Диканька)
- «Дивосвіт Лесиного гаю» на честь Лесі Українки (Гадяч)
- «Осіннє золото» на честь Дмитра Луценка (Березова Рудка)
- «Гребінчина світлиця» на честь Євгена Гребінки (Гребінка; с. Мар'янівка)
- «Свято веселої мудрості» на честь Леоніда Глібова (Веселий Поділ)
- «Благословенні ви, сліди, мандрівника Сковороди» на честь Григорія Сковороди (Чорнухи)
- «Маріїна долина» на честь Марії Башкирцевої (Черняківка)
- фольклорне свято «Купальські ігри» (садиба М. В. Гоголя)
- «Роде наш красний» — свято родинних і сімейних ансамблів (на лісовій галявині біля р. Псьол на Шишаччині)
- «Решетилівська весна» (Решетилівка)
Творчі звіти, свята
- П'ять творчих звітів майстрів мистецтв і колективів художньої самодіяльності області у Національному палаці культури «Україна» (1982, 1983, 1986, 1998, 1999)
- Співоче поле Марусі Чурай:
- Республіканське свято народної творчості (27-28 червня 1987)
- Республіканське дитяче свято пісні (1988)
- Всесоюзне Шевченківське літературно-мистецьке свято (1990)
- Республіканське свято з нагоди 150-річчя від дня народження М. В. Лисенка (1992)
- Республіканське літературно-мистецьке свято «Жива квітка його любові» з нагоди 225-річчя від дня народження І. П. Котляревського (1994)
Нагороди
- Заслужений працівник культури Української РСР (1988)
- знак Міністерства освіти України «Відмінник народної освіти» (1988)
- Подяка президента України (1999)
- знак Міністерства культури СРСР і ЦК профспілки працівників культури «За досягнення в самодіяльній народній творчості» (1982)
- знак ВЦРПС «За досягнення в самодіяльному мистецтві» (1988)
- Медаль «Ветеран праці» (1990)
- Медаль ФКУ-НКАУ ім. Ю. В. Кондратюка на честь 100-річчя з дня народження вченого (1997)
- Medal Pamiatkowy «Za działalność na rzecz krzewienia przyjaźni polsko-radzieckiej w województwie słupskim», № 407
Виборні органи
- Депутат Полтавської обласної ради (1981—1988)
- Депутат Полтавської міської ради (1967—1969; 1978—1980)
- Член республіканського комітету профспілки працівників освіти, вищої школи й наукових установ (1963—1965)
- Член всеукраїнської музичної спілки (з 1991)
Примітки
- Олесь Пошивайло. Поріднений з гончарівниками Опішного (Петру Бондаревському – 65!) // Український Керамологічний Журнал. — 2003. — № 2-4 (8-10). — С. 142.
- досвід підтриманий міністерством культури і розповсюджений по усій Україні
- місце таїнства хрещення М. В. Гоголя
- Ольга Правденко (10 лютого 2018). Під Полтавою вшанували козацького літописця Самійла Величка. https://kolo.news. Kolo.news (Новини Полтави). Процитовано 4 березня 2021.
Джерела
- Видатні люди Великобагачанщини / Варченко З.А., Бережна І.П. та ін. — Полтава : ТОВ "АСМІ", 2020. — Т. Книга 3. — С. 227-229. — (Історія краю) — 150 прим. — ISBN 978-966-182-616-7.
- Майорчик В. І хліб і пісня // газета "Зоря Полтавщини". — 1981. — № 211 (12 вересня).
- редакційна. Переможці за кращі матеріали, опубліковані в журналі протягом року // республіканський журнал "Українська культура". — 1992. — № 1. — С. 40.
- Українське гончарство // Українське народознавство. — Опішне : Українське народознавство, 1996. — Т. 3. — С. 405, 457, 467.
- Лідія Віценя. Підґрунтя для оптимізму // Зоря Полтавщини. — 1998. — 7 квітня.
- редакційна. Петру Бондаревському - 65! // Український керамологічний журнал. — 2003. — № 2-4. — С. 140-141.
- Л.Віценя. Скарби душі назбирані літами... [Текст] : [До 70-річчя Засл. працівника культури П. К. Бондаревського (1980-1999 рр. - нач. обл. упр-я культури)] // Зоря Полтавщини. — 2008. — 8 квітня. — С. 3.
- Гончарні візії країни // Українське народознавство. — Опішне : Національний музей-заповідник українського гончарства, 2012. — С. 69.
- Т.Міхеєва. Що записано у книгу життя [Текст] // Зоря Полтавщини. — 2013. — 5 квітня. — С. 4.
- Сидоров В. І. Проліски Інститутської гори. Кола дидактики /З кн. Зваблення скіфа. Етюди / Черкаси: Вертикаль. Видавець Кандич С. Г. 2016. — 316 с.
Посилання
- Відомі випускники фізико-математичного факультету. maths.pnpu.edu.ua. Фізико-математичний факультет - ПНПУ. Процитовано 31 січня 2021.
- Галина Полянська. Професійні композитори Полтавщини // Рідний край. — 2016. — № 2(35). — С. 133-149. — ISSN 2075-1222.
- Співоче поле: «амфітеатр» по-полтавськи на YouTube