Бореальний період

Бореальний період — кліматичний період голоцену на північному заході Європи. Тривав з 8690 по 7270 до Р. Х.[1]. Входить до складу послідовності Блітта-Сернандера, що охоплює останні 14 тис. років. Йому передував пребореальний період, а за ним слідував атлантичний період. Бореальний період відповідає пилковій зоні II голландця В. Х. Загвейна (1986)[2] та зоні V Літта тощо (2001)[3].

Клімат

Перший кліматичний максимум епохи голоцену, ранньоатлантичний період, частіше включають до складу наступного атлантичного періоду. Середньорічна температура в цей час була істотно вище сьогоденної.

Морська геологія

Рівень моря повільно підіймався в результаті всесвітнього танення льодовиків: бореальний період був останнім періодом голоцену, під час якого Британія була з'єднана з європейським континентом сухопутним перешийком (Доггерланд). Розширювалася площа Північного моря. На місці колишнього Іолдійового моря виникло замкнуте Анцилове озеро, чиї розміри набагато перевищували сучасне Балтійське море.

Рослинний і тваринний світ

В бореальний період в Північній Європі поширюються теплолюбні рослини, такі, як плющ звичайний і омела біла, що поширилися аж до Данії. В межах пилкової зони V рослини-першопрохідці пребореального періоду дедалі більше витісняються хвойними лісами в симбіозі з ліщиною звичайною, що в палінологіі отримало назву сосново-горіховий ліс.

До кінця бореального періоду склад рослинності змінюється — зростає чисельність різних видів дуба, і поступово утворюється географічна зона дубово-змішаних лісів. Замість сосни, берези і ліщини все частіше зустрічаються дуб, в'яз, липа і вільха. На болотистих територіях ростуть такі види, як рогіз широколистий.

В лісах живуть олень, дикий кабан, вовк, ведмідь, рись і тур. На болотистих територіях і в річках мешкають бобер і видра.

Людина в бореальному періоді

Бореальний період у житті людини відповідав мезоліту — періоду, коли люди в Центральній та Північній Європі все частіше і довше обживали постійні місця, хоча і зберігали при цьому прихильність до полювання й збирання. Хоча на Близькому Сході і в Південній Європі на той час вже стало поширюватися землеробство, в Північній Європі перехід до нього відбудеться лише кілька тисячоліть тому: це пов'язано з тим, що ліс давав досить харчування місцевим мешканцям, тому вигода від підсічно-вогневого землеробства на перших порах була неочевидною.[4]

Деякі особливості способу життя людей бореального періоду стали відомі по пам'ятнику Вись 1 на Вичегді.[5][6] Мешканці цього поселення вміли виготовляти кошики та тенета з рослинних волокон. Знахідки весел вказують на регулярне використання човнів. Взимку як транспортний засіб використовували санчата. Виявлено зброю: луки, стріли і списи, а також предмети побуту з прикрасами у вигляді змій, людей і тварин.

Примітки
  1. Gliederung des Holozän. Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine. Geozentrum Hannover (pdf-Datei, 405 kB)
  2. Waldo Heliodoor Zagwijn (1986) Nederland in het Holoceen // Geologie van Nederland, Deel 1, 46 S. Rijks Geologische Dienst Haarlem. Staatsuitgeverij. 's-Gravenhage
  3. T. Litt, A. Brauer, T. Goslar, J. Merkt, K. Balaga, H. Müller, M. Ralska-Jasiewiczowa, M. Stebich & J. F. W. Negendank (2001) Correlation and synchronisation of Lateglacial continental sequences in northern central Europe based on annually laminated lacustrine sediments // Quarternary Science Reviews. Vol. 20 pp. 1233–1249
  4. J. A. A. Bos (1998) Aspects of the Lateglacial-Early Holocene vegetation development in Western Europe. Palynological and palaeobotanical Investigations in Brabant (the Netherlands) and Hessen (Germany). Dissertation // LPP Contributions Series, vol. 10. Utrecht
  5. G. M. Burov (1990) Die Holzgeräte des Siedlungplatzes Vis I als Grundlage für die Periodisierung des Mesolithikus im Norden des Europäischen Teils der UdSSR // Contributions to the Mesolithic in Europe. P. M. Vermeersch und P. van Peer. Leuven. University Press. pp. 335–344
  6. G. M. Burov. (1996) On Mesolithic means of water transportation in northeastern Europe // Mesolithic Miscellany. pp. 5-15. vol. 17. # 1 Архівовано 25 вересня 2006 у Wayback Machine.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.