Борисенко Павло Федорович
Павло Федорович Борисе́нко (нар. 28 січня 1901, Тростянець — 1 грудня 1993, Чернівці) — український художник, педагог; член Спілки художників України з 1939 року.
| Борисенко Павло Федорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
15 (28) січня 1901 Тростянець, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 1 грудня 1993 (92 роки) | |||
| Чернівці, Україна | ||||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Харківський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Прохоров Семен Маркович і Шаронов Михайло Андрійович | |||
| Відомі учні | Литвин Михайло Абрамович | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |
      | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 15 [28] січня 1901 року в місті Тростянці (нині Сумська область, Україна). У 1929 році закінчив Харківський художній інститут (викладачі Семен Прохоров, Михайло Шаронов). Викладав малярство і графіку в Харківському художньому училищі. Брав участь у німецько-радянській війні.
Член КПРС з 1962 року. Жив у місті Чернівцях в будинку на вулиці Комсомольській № 28, квартира 1. Помер у Чернівцях 1 грудня 1993 року.
Твори художника
Працював у галузі станкового малярства та графіки, створював натюрморти, портрети і тематичні композиції. Серед робіт:
- «Жіночий портрет» (1920);
- серія «Старий Ташкент» (1929);
- «Червоні вступають» (1936);
- «Арешт Павла» (1939);
- «Зустріч Тараса Шевченка з художником Іваном Сошенком у Літньому саду в Петербурзі» (1939);
- «Портрет майстра літографії І. Іванова» (1939);
- «Передача досвіду» (1940);
- «Портрет Миколи Бурачека» (1941);
- «Штурм Перекопу» (1944);
- «Танки в засаді» (1945);
- «Поблизу фронту» (1945);
- «Портрет письменника Остапа Вишні» (1945);
- «Ольга Кобилянська читає „Кобзаря“ селянам с. Димки» (1948);
- «Висока нагорода» (1952);
- «Загибель ілюзій» (1952);
- «До університету» (1954);
- «Портрет дружини» (1954);
- «Тарас Шевченко» (1955—1956);
- «Осінь у передгір'ях Карпат» (1956);
- «До зустрічі визволителів» (1960);
- «Автопортрет» (1963);
- «Володя Ульянов на екзамені» (1964);
- «Вид на Чернівці» (1966);
- «Портрет відмінника бойової та політичної підготовки А. І. Насомцева» (1967).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1929 року. У 1954 році в Москві взяв участь у виставці образотворчого мистецтва Української РСР, присвяченій 300-річчю возз'єднання України і Росії[1]. Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1965 та 1984 роках.
Нагороди
Нагороджений
- орденами Вітчизняної війни І-го (23 грудня 1985) та ІІ-го (27 травня 1945) ступеня, Червоної Зірки (2 квітня 1944);
- медалями «За відвагу» (24 березня 1943), «За оборону Кавказу» (1 травня 1944), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[2].
Примітки
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 53.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 33.
;
- Дугаєва Т. І. Борисенко Павло Федорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.