Бориславка

Бориславка (пол. Borysławka) — колишнє українське село Перемишльського повіту Львівського воєводства (нині гміна Фредрополь, Перемишльський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща). Спалене 1945 внаслідок операції польської Армії Крайової.

Село
Бориславка
пол. Borysławka


Координати 49°39′00″ пн. ш. 22°37′59″ сх. д.

Країна  Польща
Статус Перемишльський повіт
Воєводство Львівське
Повіт Перемишльський повіт
Перша згадка 1494
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +48 (13)
Автомобільний код RPR (Гміна Фредрополь)
GeoNames 775434
Бориславка
Бориславка (Польща)
Бориславка
Бориславка (Підкарпатське воєводство)

Історія

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село Бориславка закріпачене[джерело?] Риботицькими на волоському праві. Вперше згадується в 1494 році.

1772 року внаслідок першого поділу Польщі село Бориславка відійшло до монархії Габсбургів, провінція Королівство Галичини та Володимирії.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Української Держави на її українських етнічних теренах (з 13 листопада — Західноукраїнська Народна Республіка) це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. 1921 року в селі було 110 житлових будинків і 630 мешканців, з них 608 осіб були греко-католицького віросповідання, 12 римо-католиків та 10 юдеїв. На 1.01.1939 в селі було 810 жителів, з них 780 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 5 поляків, 15 євреїв[1]. Село входило до ґміни Риботиче Добромильського повіту Львівського воєводства.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі з 17 вересня 1939 року, Бориславка, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

31 липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[2] 13 серпня розпочато примусову мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії[3].

В березні 1945 року Бориславку, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

Українське населення було депортоване, а село спалене у жовтні 1945 року внаслідок операції «Вісла», польською Армією Крайовою[4], хоча дане польське джерело вважає примусове виселення українців справою рук Війська польського. До кінця 1980-х років ця безлюдна територія на 96 % заросла лісом, була відгороджена від решти світу і називалася Арламівське Панство.

Церква Івана Богослова

Вперше згадується місцева парафіяльна церква в 1510 р.

Остання місцева церква св. Іоана Богослова збудована в 1750 р. (дерев'яна)[5]. До 1847 р. була парафіяльною, а надалі — філіяльною парафії в Посаді Риботицькій Добромильського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Зруйнована поляками після виселення українців.

Відомі люди

У селі народився єпископ-ординарій Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ — Павло Василик.

Пам'ятки

У рельєфі колишнього села вгадуються рільничі тераси, сільські дороги, цвинтар з понищеними надгробками і залізними хрестами, кілька криниць, ретки хатніх печей. Наявні здичавілі яблуні і груші, вздовж головної дороги ростуть вікові липи, ясени, в'язи і клени.

Примітки
  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 17.
  2. Оперативная сводка за 31 июля. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 30 вересня 2017.
  3. Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)У, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах червоної армії
  4. Borysławka — mini historia (пол.)
  5. Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 55

Джерела та Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.