Бориславська вулиця (Київ)

Борисла́вська ву́лиця — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Новокараваєві дачі. Пролягає від вулиці Комбайнерів до вулиці Героїв Севастополя.

Бориславська вулиця
Київ
Бориславська вулиця від вулиці Героїв Севастополя
Бориславська вулиця від вулиці Героїв Севастополя
Місцевість Новокараваєві дачі
Район Солом’янський
Колишні назви
428-ма Нова, Похила
Загальні відомості
Протяжність 1,1 км
Координати початку 50°26′14″ пн. ш. 30°26′14″ сх. д.
Координати кінця 50°25′42″ пн. ш. 30°25′54″ сх. д.
Поштові індекси 03061
Транспорт
Найближчі станції метро  «Шулявська»
Автобуси А 2 (по вул. Героїв Севастополя)
Тролейбуси Тр 27 (по Відрадному проспекту)
Маршрутні таксі Мт 201, 427, 433 (по Відрадному проспекту)
Найближчі залізничні станції з. п. Караваєві Дачі,
Київ-Волинський
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова садибна малоповерхова
1940–50-х років
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10127
У проєкті OpenStreetMap r2607866
Мапа
 Бориславська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Августина Волошина, Чернівецька, Івана Піддубного і Чернишевського.

Історія

Вулиця утворилася у 1-й половині XX століття під назвою 428-ма Нова, з 1944 року — Похила[1]. Сучасна назва — з 1955 року[2], на честь міста Борислав на Львівщині.

Примітки

  1. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.

Джерела

  • Бориславська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 36.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.