Караваєві Дачі (зупинний пункт)

Карава́єві Да́чі зупинний пункт Київського залізничного вузла Південно-Західної залізниці, розміщений між станціями Київ-Волинський (відстань — 4 км) та Київ-Пасажирський (3 км).

Караваєві Дачі
зупинний пункт
Вокзал Караваєві Дачі
Розташування
Розташування наземна, під шляхопроводом
Адреса вул. В. Гетьмана, 46-А
Координати 50°26′12″ пн. ш. 30°26′53″ сх. д.
Структура
Платформ 3
Тип платформ дві острівні, одна берегова
Колій 5
Послуги
Транспортні
Історія
Відкрито 1926 (96 років)
Перебудовано 2005
Електрифіковано 1950
Колишні назви платформа Караваєвська, Пост-Караваєвський
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 320312
Код Експрес-3 2200311
Тарифна зона 2
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Київ-Волинський 4 км
Київ-Деміївський 8 км
Управління залізниці (Київ-Пас.) 3 км
Мапа
Караваєві Дачі на Вікісховищі

Розташований біля перетину вулиць Вадима Гетьмана, Ушинського та Чоколівського бульвару, в місцевостях Караваєві дачі, Чоколівка.

Історія

Зупинний пункт відкрито у 1910-х роках, він нанесений на схемі 1919 року Південно-Західної залізниці під назвою блок-пост Караваївський (рос. бл. п. Караваевскій)[1]. Пізніше мав назви платформа Караваєвська[2], Пост-Караваєвський[3]. На карті Києва вперше зафіксований 1947 року[4].

Зупинний пункт названий на честь історичної місцевості у Києві Караваєві дачі. З ім'ям Володимира Караваєва — доктора медицини (1838), заслуженого ординарного професора, пов'язана назва історичної місцевості. У 18411891 роках професор Київського університету, один з організаторів медичного факультету в Києві і перший його декан (1843–1847), почесний громадянин Києва. У середині XIX століття у даній місцевості знаходився київський садовий «Деревинний розплідник», який у 1869 році був куплений професором. У 1873 році він приєднав до нього придбаний у Військовій гімназії (Кадетському корпусі), так звану «гімназичну земельну ділянку».

Караваєві дачі — також і назва зупинного пункту електропоїздів.

У 1950-х роках над платформами було збудовано шляхопровід.

У 20032005 роках зупинний пункт ґрунтовно реконструйовано — збудовано багатофункціональну будівлю вокзалу, що поєднує в собі функції як вокзалу, так і торговельного комплексу.

Пасажирське сполучення

Зупинний пункт обслуговує електропоїзди приміського та міжобласного сполучення.

З 4 жовтня 2011 року — одна з зупинок міської електрички.

Особливості зупинного пункту

Зупинний пункт має 3 високі платформи (1 бічна та 2 острівні) та 5 колій, колійний розвиток відсутній.

Вихід до платформ здійснюється через турнікети.

Поруч з зупинним пунктом розташовані супермаркети АТБ, Billa, ЕКО-маркет та київський радіоринок.

Див. також

Дитячий квиток на приміський електропоїзд від станції «Караваєві дачі» до станції «Мотовилівка». 4 серпня 2018

Примітки

  1. Карта Правобережныхъ (Юго-Западныхъ желѣзн. дорог) — 1919. (рос.)
  2. Схема Юго-Западных ж. д. — 1931. (рос.)
  3. Карта Юго-Западных жел. дорог. Чертёжная отдела пути. — 1932. — сентябрь. (рос.)
  4. План Києва / Склад. Карт. відділом Держ. Треста Київгеозйомка; Під загал. ред. О. В. Власова; Відп. ред. О. І. Марчук. —
    1:10 000. — Київ, 1947 // СК НБУВ, А 554

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.