Боркі Предоєвич

Першого значного успіху здобув наприкінці 20-го століття: 1999 року здобув звання чемпіона Європи в категорії до 12 років (у Літохоро)[1], у 2001 році повторив цей успіх у віковій групі до 14 років (у Каллітеї)[2], крім того 2003 року (в Халкідіках) завоював звання чемпіона світу серед юнаків до 16 років[3]. 2002 року переміг на турнірі за круговою системою в Новому Саді, у 2003 році (разом з Михайлом Прусікіним) – на турнірі First Saturday-GM в Будапешті, крім того наступного року одноосібно на цьому самому турнірі. У 2005 році поділив 2-ге місце (позаду Суата Аталика, разом із, зокрема, Еміром Діздаревичем i Алоїзасом Квейнісом) у Пулі. 2006 року святкував перемогу в Бізоваці. 2007 року поділив 1-ше місце в Загребі (разом з Мішо Цебало i Філіпом Любичичем), посів 2-ге місце на сильному турнірі Босна в Сараєво (позаду Сергія Мовсесяна, перед Іваном Соколовим, Олександром Морозевичем, Найджелом Шортом i Артемом Тимофєєвим), а також здобув звання віце-чемпіона Боснії і Герцеговини (позаду Предрага Ніколіча). У 2008 році переміг на турнірі 13. HIT Open у Новій Гориці, а також поділив 2-ге місце (за Іваном Шаричем, разом з Огненом Йованичем i Маріном Босіочичем) у Рієці. 2009 року поділив 2-ге місце на турнірі Босна в Сараєво (позаду Павла Ельянова, разом з Ван Хао), а також поділив 1-ше місце на турнірі Акрополіс (разом з Хрістосом Банікасом, Йоаннісом Папаїоанну i Атанасом Колевим).

У 2004–2010 роках чотири рази представляв національну збірну на шахових олімпіадах[4], крім того у 2007 році – на командному чемпіонаті Європи[5].

Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 вересня 2009 року, досягнувши 2654 пунктів, посідав тоді 82-ге місце в світовій класифікації ФІДЕ[6].

• Особова картка Боркі Предоєвича на сайті ФІДЕ
• Партії Боркі Предоєвича в базі Chessgames
• Особова картка Боркі Предоєвича на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах
• Виступи на командних чемпіонатах Європи