Борова (Фастівський район)

Меморіальний комплекс

У давнину в районі Борової існувало місто Міна засноване греками 965 р. і знищенне печенігами до 1035 р. За описами Київського намісництва 1781 році на хуторі Борова було 10 хат, 87 мешканців, двоє з яких мали церковне звання, це означає що була культова споруда-каплиця. Виникло ймовірно ще 1540 році під час нападу татар жителі с. Гуляники разом із новонародженим немовлям власників Міхалом Радзимінським переховувались у лісі на лівому боці Стугни, майже через 80 років М. Радзимінський судився з Аксаками за Мотовилівку і виграв позов, але помер. З 1786 року хутір при селі Казенна Мотовилівка. До 1800 року в хуторі було всього 10 хат перших поселенців. Вважається, що першим поселенцем хутора був втікач з Канівщини Василь Шевченко. Саме від нього пішов численний рід Шевченків у Боровій. Залізнична станція біля хутора була збудована 1868 року при прокладанні Києво-Балтської залізниці та отримала назву Мотовилівка. Розташування хутору на узбережжі річки Стугна приваблювало до нього заможних киян і інших дачників Київської губернії, що уподобали у XIX столітті це місце.

Пам'ятник воїнам-визволителям та односельчанам і партизанці Дітіківській Л. Ф.

У 1885 році сход жителів Казенноі Мотовилівки дозволив розподіл землі хутора Борова, що сприяло швидкому зростанню Борової у напрямку залізниці. Станом на 1886 рік у селі Васильківської волості Васильківського повіту мешкало 1775 осіб, налічувалось 355 дворів, існували православна церква, школа, 7 постоялих будинків, водяний млин та сукновальня[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3139 осіб (1573 чоловічої статі та 1566 — жіночої), з яких 3023 — православної віри[3].

18 листопада 1918 року біля станції Мотовилівка відбувся відомий вирішальний історичний бій між військами УНР і гетьманськими сердюками з білогвардійськими добровольцями П. Скоропадського. У 1919 році місцевий мотовилівський отаман Бурлака підняв гучне масове повстання проти нової радянської влади, яке розгромили згодом тільки за допомогою викликаних з фронту регулярних частин Червоної Армії. Не мирились з радянською владою борівчани і згодом. У 1921 році органами ЧК було викрито і заарештовано числе́нний підпільний актив Мотовилівського повстанського комітету на чолі з Довганем, Діденком і Яценком. Спроби утворити колгосп у Борові були не дуже успішними, незважаючи на діяльність місцевої комуністичної і комсомольської організації синьоблузників.

Пам'ятний знак на місці загибелі командира 4-го батальйону Київського партизанського об'єднання в лісі, смт Борова

Пам'ятник сотникам Армії УНР Федору Чернику та Миколі Загаєвичу

У роки радянсько-німецької війни Борову німці зайняли 30 липня 1941 року, а полишили під натиском танків 91-ї окремої танкової батареї полковника І. Якубовського 6 листопада 1943 року. Старостою під час війни борівчани 2-3 серпня 1941 року на загальноселищних зборах обрали Северина Шевченка, а начальником місцевої поліції Захара Скрипку, яких після війни буде заарештовано і віддано під суд. У 1943 році навколо Борови діяли радянські партизани Васильківського партизанського загону ком.Дубина (Дубінін) а також розвідгрупа Панасика-Головка, яку зрадили, і М. Панасик та Л. Лутківська потрапили до Бабиного яру, де Лутківська загинула, а Панасик вижив і свідчив на Нюрнберзькому процесі, а також фастівський загін УПА на чолі з «Довгим» (Василем Кравченком). Після звільнення Борової від німців післявоєнну владу очолили колишні підпільники М. Панасик і М. Головко.

У селищі деякий час мешкав майбутній український політик і бізнесмен Віктор Медведчук.

У вересні 2016 року жителі Борової не дозволили продовжувати зведення храму УПЦ МП та розібрали новозведення[4].

Із жовтня 2020 року Борова перебуває у складі Фастівського ОТГ, є центром Борівського старостинського округу.

З 1970 року важливе значення у житті селища відігравав утворений Мотовилівський деревообробний комбінат (ДОК), який виник після об'єднання колишніх цехів заводу «Укрдерево» та артілі «Промдерево».

Нині у житті селища важливе значення відіграють такі підприємства, об'єкти і установи: меблевий завод ТОВ «Меркс-Трейд», Плесецьке лісництво, Борівське відділення Київської овочево-картопляної станції, 5 перукарень, універмаг, супермаркет «Фора», 5 аптек, критий базар, готель-ресторан «ВІЛЛА СТУГНА», клуб-ресторан «НЕКСТ».

В селищі діють 2 школи, 2 бібліотеки, 1 будинок культури, 2 дитячих садка, 1 школа мистецтв,1 музична школа, лікарня, 2 поліклініки, вет-лікарня.

• Секція рукопашного бою, відділення «Козацький лицарський клуб»
• Фітнес-клуб «Некст».
• Вуличний вид спорту «Street Workout», команда «X_Workout»
• Кіберспортивна організація «Evil Knights» по Counter Strike: Global Offensive

Пам'ятник січовим стрільцям — учасникам бою під Мотовилівкою у листопаді 1918 року

• Дробот Ігор Іванович (1969—2017) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5].
• Клименко Євген Іванович (1947) — український радянський діяч, бригадир регулювальників апаратури Боярського машинобудівного заводу «Іскра». Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.
• Свірський Олександр Миколайович (1979—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Ющик Тарас Григорович 1995 - 2022 воїн ЗСУ. Учасник оборони м.Васильків.
• Швець Віктор Дмитрович (1954) — український політик, юрист та адвокат. Народний депутат України.
• Калабалін Семен Опанасович (14(21).08.1903 — 24.06.1972) — педагог, вихованець та продовжувач справи А. С. Макаренка. Майор Вермахту (Залізні Хрести I та II ступенів), майор «СМЕРШ» (орден Вітчизняної Війни I та II ступенів). З 23.08.1950 по 18.05.1956 — завідувач спеціальним дитбудинком на станції Білки смт Борової Фастівського р-ну Київської обл. https://www.yaplakal.com/forum7/topic1454571.html
• Михайличенко (Косовська) Ольга Іванівна (1925-2011)— громадська діячка, політв'язень, зв'язкова ОУН, активістка «Просвіти», голова «Союзу українок» Фастівщині.
• Мороз Андрій Омельянович (1940р.н.) краєзнавець, громадський діяч, входив до керівництва районної Просвіти

• 
  Стела на в'їзді в містечко
• 
  Селищна школа (В минулому – земське училище (1904 – 1919), дитячий будинок (1933 – 1965))
• 
  Дача Аншеля Бринскмана, Борова

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• Мондзелевський Е. А. Мотовилівський бій 18 листопада 1918 року
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Борова (Фастівський район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Сторінка Борови на інтернет-порталі Фастів Біз
• Сайт селища Борова