Борщаговський Олександр Михайлович
Олександр Михайлович Борщаговський | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
1 (14) жовтня 1913[1] Біла Церква | |||
Помер |
4 травня 2006 (92 роки) Москва | |||
Поховання | Востряковський цвинтар | |||
Громадянство | Російська імперія → СРСР → Росія | |||
Діяльність | письменник, театрознавець, критик | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Мова творів | українська, російська | |||
Партія | КПРС | |||
Нагороди | ||||
|
Борщаго́вський Олекса́ндр Миха́йлович (нар. 1 (14) жовтня 1913, Біла Церква — 4 травня 2006, Москва, Росія) — український та російський письменник і театрознавець.
Біографічні відомості
Народився в Білій Церкві у сім'ї журналіста. У 1935 році закінчив Київський театральний інститут, а у 1940 — аспірантуру при інституті. У різний час завідував літературною частиною київських театрів імені Івана Франка та імені Лесі Українки. Член КПРС з 1940.
Фронтовик. Брав участь у обороні Сталінграда. Був нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями.
У 1940-х роках працював заступником редактора газети «Радянське мистецтво», у 1945–1946 був також начальником сценарного відділу Київської кіностудії художніх фільмів. Згодом переїхав до Москви, де завідував літературною частиною Театру Радянської армії, співпрацював з «Мосфільмом». У 1949 році став одним з «персонажів» розносної статті «Про одну антипатріотичну групу театральних критиків»[2] у газеті «Правда», з якої в СРСР почалася кампанія проти «безрідних космополитів». Був виключений з партії та на деякий час позбавлений роботи. У подальшому займався літературною діяльністю; за часів «перебудови» виступав з викриттям свавілля сталінської доби у сфері театру та драматургії.
Помер у Москві, похований на Востряковському кладовищі.
Творчий доробок
Розпочав літературну діяльність у 1933 році.
Був автором низки розвідок та критичних статей, присвячених українському театру і драматургії: «Театральні ідеї Шевченка» (1939), «Шевченко-драматург» (1940), «Драматичні твори Івана Франка» (1946), «Амвросий Максимилианович Бучма» (1947), «Драматургія Тобілевіча» (1948). У книзі «Шевченко і театр» (у співавторстві, Київ, 1941) висвітлено погляди Тараса Шевченка на театр і драматургію, проаналізовано його драматичні твори, розкрито сценічну історію драми «Назар Стодоля» і поетичних творів Шевченка, перероблених для сцени.
Створив численні прозові твори (зокрема, історичні та історико-біографічні), а також декілька п'єс і кіносценаріїв, один з яких покладено в основу відомого фільму «Три тополі на Плющисі» (1967).
У творах Олександра Борщаговського відображено драматичні події в Києві часів нацистської окупації 1941–1943 років. Повість «Тривожні хмари» («Тревожные облака», 1958) подає белетризовану версію «матчу смерті»; екранізація — художній фільм «Третій тайм» (1962). П'єса «Дамський кравець» («Дамский портной», 1980) зображає киян напередодні розстрілу в Бабиному Яру; неодноразово поставлена у різних театрах, екранізована у 1990 році (художній фільм «Дамський кравець»).
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- Об одной антипатриотической группе театральных критиков // Правда. — 1949. — 28 января.
Джерела
- Краткая литературная энциклопедия в 9 томах. — Том 1: Аарне — Гаврилов. — Москва, 1962. (рос.)
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Посилання
- Борщаговский Александр Михайлович Кино-Театр.ru
- Олександр Борщаговський на сайті IMDb (англ.)