Борщево (Хохольський район)

На території та в околицях поселення відкрито три пізньопалеолітичні стоянки оріньяцько-солютрейського, мадленського та азільського часу.

Біля Борщева відкрито також городище роменської культури 8—9 ст. (розташоване на високому мисі берега Дону і укріплене валом та ровом). Тут знайдено залишки напівземлянкових жител, зернові ями і господарські приміщення, багато глиняного посуду, виробів із заліза та каменю (жорна), які свідчать про землеробський характер господарства жителів. Вони займались також скотарством, рибальством. В околицях городища розташовані кургани з похованнями за древньослов'янським звичаєм (трупоспалення).

Археологічні знахідки Борщева характеризують життя східних слов'ян до утворення Русі.

За даними 1859 року у казенному селі Коротояцького повіту Воронізької губернії мешкало 3051 особа (1423 чоловічої статі та 1618 — жіночої), налічувалось 424 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[1].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Борщевської волості, мешкало 2949 осіб, налічувалось 506 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція, 4 лавки, 17 вітряних млинів, відбувались 2 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3467 осіб (1694 чоловічої статі та 1773 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.