Ботієве
Боті́єве (в минулому — Улькон-Сасик-Тогун, Дермендере-1, Цареводарівка) — село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Населення становить 1615 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ботіївська сільська рада.
| село Ботієве | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район/міськрада | Мелітопольський |
| Рада | Ботіївська сільська рада |
| Облікова картка | Ботієве |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1836 |
| Населення | 1615 |
| Площа | 4,137 км² |
| Густота населення | 390,38 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 72431 |
| Телефонний код | +380 6133 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°40′54″ пн. ш. 35°49′59″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
18 м |
| Водойми | річка Корсак, Азовське море |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Ботієве, вул. Тараса Шевченка[1], 59 |
| Карта | |
  Ботієве | |
 Ботієве | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Географія
Село Ботієве розташоване на правому березі річки Корсак, яка через 4 км впадає в Азовське море, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Бабанівка, на протилежному березі — село Строганівка.
Історія
Поблизу села Ботієве виявлені останки двох поселень епохи бронзи (III—II тисячоліття до н. е.). В одному з них знайдено залишки поселення скіфського часу (VII—III ст. до н. е.). Поруч знаходяться 10 курганів.
Точна дата заснування села невідома. Однак вже в «Атласі Чорного Моря»[2] автора Манганарі, який було складено в період з 1824 по 1836 роки, село Великий Состон (що є спотвореною назвою села Улькон Сасиктугун, тобто з північнокримського «улькон» — «великий» та «сасиктугун» — «смердюче поле») вказане, як велике та з млином. До 1860 року в селі Улькон-Сасик-Тугун проживали головним чином кримські татари та ногайці. Проте, після Північно-Кримської війни, більшість корінного населення села, як і інших сіл Мелітопольського повіту було вимушене емігрувати до Османської імперії.
У 1862 році[3] (за іншими даними — 1861 рік[4]) роках в село починають переселятися болгари-переселенці з Молдови. В цей час село отримує нову назву Цареводарівка, хоча стара назва села продовжує вживатися паралельно з новою до кінця XIX століття.
Станом на 1886 рік у колонії Цареводарівка (Улькон-Сасик-Тугун), центрі Цареводарівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії, мешкало 1089 осіб, налічувалось 167 дворових господарств, існували 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік та базари[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2434 осіб (1275 чоловічої статі та 1175 — жіночої), з яких 2379 — православної віри[6].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Приазовського району, село увійшло до складу Мелітопольського району[7].
Економіка
- «Цареводарівка», ПП.
- Пансіонат «Екскребул»[недоступне посилання з червня 2019]
- Приватний пансіонат «Кристал-клас»[недоступне посилання з лютого 2019]
- Поруч із селом розташована Ботієвська вітрова електростанція.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа (в школі працює музей болгарської культури[8]).
- Дитячий дошкільний навчальний заклад.
- Будинок культури.
- Лікарня.
Відомі особи
В селі народилися:
- Янів Юрій Теодозієвич — медичний сотник армії Української Народної Республіки
- Балановський Юрій Васильович — український художник-живописець.
- Вашанцев Валентин Іванович — Герой Соціалістичної Праці.
- Холодний Георгій Степанович — Герой Радянського Союзу.
- Беляєв Дмитро Володимирович (26 травня 1990—17 січня 2018) — cтарший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ст.[9][10][11][12].
Примітки
- Інформація щодо перейменування об'єктів топоніміки Приазовського району
- Манганарі. Атлас Черного моря, Капитан 1-го ранга Е.Манганари: с описей произведенных с 1825 по 1836 год. Николаев: Гравирован по высочайшему повелению в С.Петербург: 1841.
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970 . Стор. 590. Архів оригіналу за 24 квітня 2012. Процитовано 23 березня 2012.
- Карта села Ботієве на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-7)
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- «Гостей з Болгарії здивував рівень болгарської культури в Приазов'я» // «Мелітопольських відомостях»
- Унаслідок підриву техніки на вибуховому пристрої 17 січня загинув воїн 54-ї бригади Дмитро Бєляєв // Цензор.нет, 2018-01-18
- Прощання із загиблим в АТО воїном// МВ, 2018-01-19 (рос.)
- У Ботієве простились із загиблим воїном АТО, ставши навколішки // МВ, 2018-01-19 (рос.)
- Дмитрий Беляев посмертно награжден орденом «За мужество» III степени // Акцент, 2018-04-09 (рос.)
Посилання
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с. — 15 000 прим.
- Погода в селі Ботієве
- Сайт села Ботієве (рос.)