Ботієве

Боті́єве (в минулому Улькон-Сасик-Тогун, Дермендере-1, Цареводарівка) село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Населення становить 1615 осіб. Орган місцевого самоврядування Ботіївська сільська рада.

село Ботієве
Країна  Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Мелітопольський
Рада Ботіївська сільська рада
Облікова картка Ботієве 
Основні дані
Засноване до 1836
Населення 1615
Площа 4,137 км²
Густота населення 390,38 осіб/км²
Поштовий індекс 72431
Телефонний код +380 6133
Географічні дані
Географічні координати 46°40′54″ пн. ш. 35°49′59″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
18 м
Водойми річка Корсак, Азовське море
Відстань до
районного центру
20 км
Місцева влада
Адреса ради с. Ботієве, вул. Тараса Шевченка[1], 59
Карта
Ботієве
Ботієве
Мапа

 Ботієве у Вікісховищі

Географія

Село Ботієве розташоване на правому березі річки Корсак, яка через 4 км впадає в Азовське море, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Бабанівка, на протилежному березі — село Строганівка.

Історія

Поблизу села Ботієве виявлені останки двох поселень епохи бронзи (III—II тисячоліття до н. е.). В одному з них знайдено залишки поселення скіфського часу (VII—III ст. до н. е.). Поруч знаходяться 10 курганів.

Точна дата заснування села невідома. Однак вже в «Атласі Чорного Моря»[2] автора Манганарі, який було складено в період з 1824 по 1836 роки, село Великий Состон (що є спотвореною назвою села Улькон Сасиктугун, тобто з північнокримського «улькон» — «великий» та «сасиктугун» — «смердюче поле») вказане, як велике та з млином. До 1860 року в селі Улькон-Сасик-Тугун проживали головним чином кримські татари та ногайці. Проте, після Північно-Кримської війни, більшість корінного населення села, як і інших сіл Мелітопольського повіту було вимушене емігрувати до Османської імперії.

У 1862 році[3] (за іншими даними 1861 рік[4]) роках в село починають переселятися болгари-переселенці з Молдови. В цей час село отримує нову назву Цареводарівка, хоча стара назва села продовжує вживатися паралельно з новою до кінця XIX століття.

Станом на 1886 рік у колонії Цареводарівка (Улькон-Сасик-Тугун), центрі Цареводарівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії, мешкало 1089 осіб, налічувалось 167 дворових господарств, існували 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік та базари[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2434 осіб (1275 чоловічої статі та 1175 — жіночої), з яких 2379 — православної віри[6].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Приазовського району, село увійшло до складу Мелітопольського району[7].

Економіка

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа (в школі працює музей болгарської культури[8]).
  • Дитячий дошкільний навчальний заклад.
  • Будинок культури.
  • Лікарня.

Відомі особи

В селі народилися:

Примітки

  1. Інформація щодо перейменування об'єктів топоніміки Приазовського району
  2. Манганарі. Атлас Черного моря, Капитан 1-го ранга Е.Манганари: с описей произведенных с 1825 по 1836 год. Николаев: Гравирован по высочайшему повелению в С.Петербург: 1841.
  3. Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970 . Стор. 590. Архів оригіналу за 24 квітня 2012. Процитовано 23 березня 2012.
  4. Карта села Ботієве на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-7)
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. «Гостей з Болгарії здивував рівень болгарської культури в Приазов'я» // «Мелітопольських відомостях»
  9. Унаслідок підриву техніки на вибуховому пристрої 17 січня загинув воїн 54-ї бригади Дмитро Бєляєв // Цензор.нет, 2018-01-18
  10. Прощання із загиблим в АТО воїном// МВ, 2018-01-19 (рос.)
  11. У Ботієве простились із загиблим воїном АТО, ставши навколішки // МВ, 2018-01-19 (рос.)
  12. Дмитрий Беляев посмертно награжден орденом «За мужество» III степени // Акцент, 2018-04-09 (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.