Приазовський район

Приазовський (Покровський) район Запорізької області з центром у смт Приазовське (с. Покровка Друга) було утворено 7 березня 1923 року постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету /ВУЦВК/.

До III століття н. е. у навколишніх степах Приазов'я кочували скіфи, про що свідчать знайдені на території селища скіфські поховання.

Пізніше, і до середини XIX століття, на місці сучасного с. Приазовського були ногайські аули — Ессабей, Аккую та Шуют-Джурет.

Після переселення ногайців до Туреччини в цю місцевість прибуло восени кілька десятків сімей державних селян з Бердянського повіту. Вони поклали початок існуванню селища Шуют-Джурет. Після побудови та відкриття в 1862 році в селі церкви св. Покрови воно було назване Покровкою, але на відміну від Покровки, що вже існувала в повіті, вона стала називатися Покровкою Другою.

У ті ж роки колишніми бессарабськими колоністами — болгарами, гагаузами, албанцями, росіянами та українцями після прийняття російського підданства заселяється територія, що склала в майбутньому територію сучасного Приазовського району. Засновуються такі села, як Ботієве, Гірсівка, Надеждине, Степанівка Друга, Строганівка, Богданівка та ін.

Протягом кількох пореформених років віками незаймані степи були переорані. Жителі краю активно займалися землеробством та тваринництвом. Покровка Друга в ці роки швидко зростала і незабаром стала одним з великих волосних центрів Бердянського повіту. За переписом 1886 року тут налічувалося 582 двори, проживало 3,6 тис. населення.

У селі працював цегельний завод, десять вітряків, поштова станція, 9 крамниць промислових і продовольчих товарів, регулярно двічі на рік відбувалися ярмарки.

Із середини XIX на початку XX століття село Покровка Друга перетворюється у великий населений пункт, у якому проживало 7,8 тис. чоловік. У подальшому, за часів Першої світової та громадянської війн, на території району відбулися нові соціально-економічні перетворення.

Постановою ВУЦВК від 17 лютого 1935 року на території Дніпропетровської області за рахунок розукрупнення районів було створено 20 нових районів, у тому числі Приазовський район з центром у с. Покровка Друга.

Постановою ВУЦВК від 31 серпня 1935 року центр Приазовського району с. Покровка Друга був перейменований у с. Приазовське.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Ганнівську Приморського району і Новоспаську Чернігівського району до складу Приазовського району.[2]

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 23 сільські ради, які об'єднують 52 населених пунктів і підпорядковані Приазовській районній раді. Адміністративний центр — смт Приазовське[3].

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

• українці — 55,9 %;
• росіяни — 26,6 %;
• болгари — 12,5 %
• білоруси — 1,2 %
• інші національності — 3,8 %[4].

Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)[5]

На сьогоднішній день у районі працює 283 підприємства, з яких 23 — сільськогосподарські підприємства, 4 приватних господарств та зареєстровано 256 фермерських господарств. Понад 2 тисяч громадян є сільгосптоваровиробниками. Основна спеціалізація сільськогосподарського виробництва — це вирощування зернових культур. Площа посівів зернових культур протягом останніх 5 років займає від 48 до 52 %, середня врожайність коливається від 22 до 26 ц/га.

У районі тваринницькою галуззю займаються 18 підприємств, включаючи агроцехи ТОВ «Агропромислова компанія», які займаються свинарством та вирощуванням птиці, та СПК «Вікторія», яка займається інкубацію яєць та реалізацію добових пташенят. Промисловість Приазовського району представлена двома підприємствами: Таврійською ливарної компанії «ТАЛКО» і ВАТ «Приазовський сирзавод». На сьогоднішній день Таврійська ливарна компанія «ТАЛКО» — це активне підприємство з сучасними підходами до ведення бізнесу у галузі ливарного виробництва. Основним видом діяльності компанії є виробництво деталей з алюмінієвих сплавів. ВАТ «Приазовський сирзавод» — стабільне підприємство, на якому працює 240 чоловік, не має заборгованості по виплаті заробітної плати і по платежах до бюджету всіх рівнів.

Сьогодні продукція заводу представлена 13 видами твердих сирів, 14 видами плавлених сирів, 3 видами масла, казеїном. Будівельна галузь в районі представлена трьома підприємствами, найбільше з яких ТОВ «Приазовський райагробуд» з виробничою потужністю більше 50 мільйонів гривень в рік. На території Приазовського району планується споруда вітрових електростанцій.

В районі функціонує 28 загальноосвітніх установ: Із загальної кількості шкіл 12 навчально-виховних комплексів «Школа-дошкільна навчальна установа». В районі працює 13 дошкільних навчальних установ, організовано виховання дітей в 21 групі на базі шкіл. 960 дітей охоплено дошкільним вихованням і освітою. Також функціонують районний Будинок дитячої і юнацької творчості, дитяча юнацька спортивна школа; 27 будинків домів культури,33 бібліотеки. Надання медичних послуг здійснюють 2 районні лікарні та 32 фельдшерсько-акушерських пункти.

Неглибоке тепле Азовське море з дійсно цілющою водою завжди приваблювало до себе відпочиваючих з різних куточків країни. На узбережжі функціонують три дитячих оздоровчих заклади, кемпінг, профілакторій, 11 баз відпочинку, наметові табори. Гостинно відчиняють свої двері пансіонат «Азов», перлина узбережжя пансіонат «Металург», туристичний комплекс «Рибачий» з широким колом послуг, умови відпочинку в яких відповідають сучасним вимогам. В районі можуть відпочивати люди з різним смаком і достатком.

Клімат району різко континентальний. Зона нестійкого землеробства.

Приазовський район має достатньо високий потенціал природних ресурсів, що в сукупності з сприятливими кліматичними умовами визначає перспективу розвитку району в багатопрофільному лікувально-оздоровчому напрямку.

Основними видами рекреаційних ресурсів є лікувальні мулові грязі Молочного, Олександрівського, Демузгельського і Ботієвського лиманів, 32 джерела різноманітних мінеральних вод, використання яких можливе, як при санаторно-курортному лікуванні, так і для промислового розливу, як лікувально-столових вод; морські й лиманські пляжі; ропа лиманів і морська вода. В селі Строганівка діє унікальний дерматологічний диспансер, що не має аналогів в Україні. Тут лікують за допомогою таласотерапії природними засобами. Це єдине місце в Україні, де лікувальними грязями в сукупності з морською водою і сонячним світлом успішно лікують псоріаз.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Приазовського району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 49,00 % (проголосували 11 147 із 22 747 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,68 % (3 308 виборців); Сергій Тігіпко — 23,50 % (2 620 виборців), Михайло Добкін — 9,23 % (1 029 виборців), Юлія Тимошенко — 7,94 % (885 виборців), Петро Симоненко — 6,14 % (684 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,90 %.[6]

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Облікова картка району на сайті Верховної Ради
• Приазовський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради
• Сторінка на сайті ОДА

Мелітопольський район	Токмацький район	Чернігівський район
Мелітопольський район		Приморський район
Якимівський район	Азовське море	Азовське море