Бихач

Бихач (босн. Bihać) місто і центр однойменної самоврядної одиниці у північно-західній частині Боснії і Герцеговини та адміністративний центр Унсько-Санського кантону Федерації Боснії і Герцеговини. Площа самоврядної одиниці Бихач — бл. 900 км². До 1995 р. площа муніципалітету Бихач становила 689 км², після укладення Дейтонського миру частину передвоєнної самоврядної одиниці Дрвар було приєднано до муніципалітету Бихач. За переписом 1991 року, на території під юрисдикцією міського самоврядування Бихача проживали 70.732 людини, а за оцінками, кількість мешканців станом на 30 червня 2007 р. становила 61 035[2]. Саме місто нині налічує 39 195 жителів.

Бихач
босн. і хорв. Bihać, серб. Бихаћ
герб
Бихач
Основні дані
44°49′ пн. ш. 15°52′ сх. д.
Країна Боснія і Герцеговина
Регіон Унсько-Санський кантон
Столиця для Бихач (city of Bosnia and Herzegovina)
Площа 163 км²
Населення 45 553 1991
Висота НРМ 230 ± 1 м
Міста-побратими Ново Место, Вільфранш-де-Руерг, Кикинда, Бондено, Аліага (2018)[1]
Телефонний код (+387) 37
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3204222
OSM 2528159 ·R (Бихач)
Поштові індекси 77000
Міська влада
Мер міста Хамдія Липовача (СДП)
Вебсайт www.bihac.org
Мапа

Бихач


 Бихач у Вікісховищі

Історія

Перші згадки про Бихач з'являються не раніше 1260 року як про володіння церкви в Топуско, у літописах угро-хорватського короля Бели IV. У 1262 р. Бихач стає вільним містом, тимчасово ставши столицею Хорватського королівства. Місто втрачає свій привілейований статус у XIV сторіччі, коли посилилась династична боротьба між кланами, і переходить у володіння родини Франкопанів. У XVI столітті контроль над Бихачем перебирає сам король у зв'язку з розпочатими австро-турецькими війнами на цьому обширі. Незважаючи на всі зусилля Габсбургів, місто впало в 1592 р. та стало найзахіднішим турецьким опорним пунктом в Європі.

З 1592 року під управлінням боснійського візиря Хасан-Паші Предоєвича, колишнього православного боснійця (влаха). Спочатку Бихач став центром санджака у складі Боснійського пашалука. Зі скасуванням статусу пашалука в 1699 році Бихач перейшов до складу Боснійського санджака. Відтоді місто використовувалось як база турецьких військ у прикордонних війнах з Габсбургами. У 1865 р. Бихач знову одержує статус центру санджака, але в 1878 р. Австрія окуповує Боснію, і тим самим Бихач стає більш модернізованим містом. У 1888 р. розвалюється цитадель міста, що об'єднує місто та його передмістя. Новий уряд будував школи і дрібні промислові підприємства, що сприяло притоку населення. Місто бурхливо розвивалося аж до Великої депресії.

Під час Другої світової війни Бихач був штаб-квартирою Йосипа Броз Тіто та осередком спротиву нацистам і усташам. Німецькі та хорватські частини змогли захопити місто лише в 1943 р. і утримували його аж до квітня 1945 р.

Бихач суттєво постраждав під час Боснійської війни, коли місто перебувало під сербською облогою більш ніж три роки. Облогу було знято в серпні 1995 р. в ході хорватської операції «Буря».

Відомі особистості

В поселенні народилась
В поселенні померли
  • Бранка Рауніґ (1935—2008) — боснійська археологиня, дослідниця доісторичної епохи та музейна кураторка.

Примітки

  1. http://www.aliagahaber.com/aliaga-belediyesi-mayis-ayi-olagan-meclisi-toplandi-16399h.htm
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 7 листопада 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.