Градишка
Гра́дишка (босн. і хорв. (Bosanska) Gradiška, серб. Градишка), раніше Босанська-Градишка — прикордонне місто на північному заході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади і субрегіону.
Місто
Градишка
Gradiška/Градишка ![]()
Координати 45°08′ пн. ш. 17°15′ сх. д.
|
Положення
Градишка розкинулася на березі Сави в області Боснійська Країна, за 40 км на північ від столиці Республіки Сербської міста Баня-Лука. На протилежному березі Сави, якою проходить боснійсько-хорватський кордон, знаходяться міста Стара Градишка і Нова Градишка.
Історія
У середньовіччі Градишка з 1102 до 1537 року входила до складу Угорського королівства. Близько 1330 Градишка згадується як вільне містечко (варош) Градишкий Брод (Gradiški Brod). Під теперішнім іменем уперше згадується 1525 року. У добу середньовіччя Градишка мала велике значення як місце переправи через річку Сава. 1537 року місто підкорили турки. У турків Градишка була важливим портом на Саві. Після Берлінського конгресу 1878 і до 1918 року перебувала під владою Австро-Угорської імперії.
У часи Югославії місто було відоме як Босанська-Градишка. Під час Боснійської війни опинилося в утвореній тоді Республіці Сербській. Після війни Національна скупщина Республіки Сербської змінила назву, опускаючи означення «Босанська» (Bosanska — «боснійська»), як це було зроблено з багатьма іншими містами (Костайниця, Дубиця, Новий Град, Петрово, Шамац).
Демографія
Національність[5] | 2013 | 1991 | 1981 | 1971 |
Мусульмани | 7 188 (42,68 %) | 5 033 (37,35 %) | 5 377 (56,09 %) | |
Серби | 6 502 (38,60 %) | 4 251 (31,54 %) | 2 911 (30,37 %) | |
Хорвати | 781 (4,63 %) | 730 (5,41 %) | 808 (8,42 %) | |
Югослави | 1 788 (10,61 %) | 3 218 (23,88 %) | 306 (3,19 %) | |
Інші та невизначені | 582 (3,45 %) | 243 (1,80 %) | 183 (1,90 %) | |
Разом | 13 691[3] | 16 841 | 13 475 | 9 585 |
Примітки
- Načelnik opštine Gradiška. Opština Gradiška. 19. 3. 2005. Процитовано 19. 3. 2015.
- Miloš Bjelovitić, Hamdija Kreševljaković, Bosanska Gradiška, u enciklopediji: Ivo Cecić, v. d. gl. ur., Muhamed Filipović, gl. ur. Redakcije za SR Bosnu i Hercegovinu, Enciklopedija Jugoslavije, 2. izd., 2. sv.: Bje – Crn, Jugoslavenski leksikografski zavod, Zagreb, 1982., str. 93.
- Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013, РЕЗУЛТАТИ ПО НАСЕЉЕНИМ МЈЕСТИМА
- Sistematski spisak općina i naseljenih mjesta u Bosni i Hercegovini. fzs.ba. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26. 11. 2015.
- Савезни завод за статистику и евиденцију ФНРЈ и СФРЈ, попис становништва 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, и 1991. године. (сербо-хорв.)