Брюссельська ратуша

Найстарішу, ліву, частину ратуші почали будувати в 1402 році разом зі дзвіницею. Будівництво завершилося до 1420 року, і подальших прибудов до споруди не планувалося. Однак, посилення впливу гільдій ремісників та їхні намагання взяти активну участь в управлінні міськими справами призвело до того, що в 1444 році Карл Сміливий заклав перший камінь у праве крило ратуші. Відтак, до 1450 року ця частина будівлі була добудована, але вона виявилась коротшою за стару, і, таким чином, уся будівля є не симетричною відносно вежі. До 1455 року на місці старої дзвіниці була споруджена вежа заввишки 96 м, на вершині якої міститься 5-метрова статуя святого покровителя Брюсселя — архангела Михаїла, що поборює диявола. Оригінальна статуя простояла нагорі 541 рік, і нарешті 1996 року її замінили на репліку[2].

13 серпня 1695 року почався обстріл Брюсселя французькою армією, що тривав декілька днів. У результаті цього практично весь центр міста був зруйнований, але будівля ратуші вистояла, а на Гран-Плас частково вцілів так званий Хлібний дім (Будинок короля). Однак, через пожежу було знищено частину архівів і творів мистецтва. У 1706—11 роках до споруди були прибудовані два задніх крила в стилі класичного бароко[3].

У теперішній час Брюссельська ратуша доступна для екскурсій, зали будівлі прикрашені старовинними гобеленами і позолоченими дзеркалами[4]. Споруда дотепер використовується як резиденція мера, хоча міська адміністрація розташована в іншому місці — на бульварі Анспаха.

У 1998 році ратуша Брюсселя у складі ансамблю Гран-Плас стала об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії[5].

Монументальна споруда в три дуже високих поверхи, завершуються високою крутою покрівлею з чотирма пінаклями по кутах. По центральній осі фасаду будівля увінчана вежею (114 м). Образний задум цієї будівлі - творче втілення старого типу міських торгових рядів, увінчаних монументальною вежею. Нижній поверх ратуші вирішено у вигляді арочної галереї - мотив, також висхідний до прославлених будівель середньовічних міських торгових рядів Іпра і Брюгге, але тут інший зміст; оскільки торгових приміщень в ратуші не було, аркада нижнього поверху виконувала в основному декоративно-представницькі функції.

Фасад в достатку насичений скульптурними елементами. У простінках між вікнами, а також в проміжках між поверхами розташована величезна безліч статуй, які втрачають свою самостійність і сприймаються як своєрідний декор.

Сама вежа, більш масивна в перших ярусах, у верхній частині, в поєднанні з системою ярусних контрфорсів , стає легкою і ажурною, і завершується високим наскрізним шатром, увінчаним фігурою архангела Михаїла. Кілька великовагова міць її прототипів - середньовічних готичних беффруа - поступилася тут місце стрімкому злету легких динамічних форм.

Усередині будівля ратуші була перебудована. Головна зала, за традицією розташована на другому поверсі, відрізнялась дуже великими розмірами, досягаючи 60 м в довжину. Займаючи майже повністю одну зі сторін головної площі Брюсселя Гран-Плас, ратуша знаходиться в оточенні гильдій і цехових будинків, вузькі дробові по розчленовуванням фасади яких підкреслюють її масштаб. Перевершуючи висотою своєї вежі монументальні церковні споруди, ратуша грала вирішальну роль у формуванні центру Брюсселя не тільки в епоху Відродження, а й в наступні століття.

Брюссельська ратуша приблизно 1880

Ратуша проходила багато реставраційних кампаній протягом 19 століття, спочатку під керівництвом Тільмана-Франсуа Суйса, починаючи з 1840 р. Готичний інтер'єр був згодом переглянений Віктором Джамаром у 1868 р. У стилі його наставника Ежен Віолле-ле-Дюк. Саме в цей час було виготовлено більшість статуй ратуші. Внутрішні зали поповнилися гобеленами, картинами та скульптурами, що значною мірою представляють важливі для місцевої та регіональної історії предмети.

• 
  Тимпан порталу
• 
  Статуї герцогів і герцогств Брабанта
• 
  Вікна другого поверху правого крила
• 
  Лицар благородних будинків Брюсселя

• Brussels Town Hall
• Town hall and belfry, Brussels
• Guided tours in the City Hall of Brussels