Був'є

За словами лідера «Був'є» Сашка Положинського: «Часто в моїй голові з'являються якісь ідеї, щоб їх не забути — занотовую. Якось давно виникло в голові таке слово „Був'є“, як поєднання двох слів „був“ і „є“, з використанням такого стильного українського апострофу. Подумав, що це могло би стати гарною назвою для якогось музичного проєкту. Щоб не забути, записав це слово на великому аркуші паперу, який висів у мене на стіні, саме для того, щоб записувати якісь ідеї, плани, проєкти. Оце слово кілька років висіло в мене на стіні, а я й не знав, що колись так назву свій новий проєкт».
«Був'є» — сталість буття — був, є, значить, є великі шанси, що й буде. Був — як основа, фундамент, якесь минуле, якась історія. Є — як безперервність існування: зараз — є, завтра — є, потім — знову є, і так є постійно, поки є.

Однією з причин створення проєкту Сашко Положинський вказує, що він писав більше пісень ніж міг грати «Тартак».[1]

Дебютна пісня «Не свари мене, мамо» була оприлюднена 15 квітня 2014 року, а перший живий виступ відбувся на сцені фестивалю Бандерштат 2 серпня 2014 року, де було презентовано 9 музичних композицій.[2]

24 серпня 2014 року, на День Незалежності України, був оприлюднений сингл гурту «Стіна».

19 листопада 2015 року музиканти оприлюднили на своєму YouTube-каналі дебютний відеокліп на пісню «Голова».

5 січня 2016 року було презентовано дебютний студійний альбом «12 пісень, якими Був'є сповіщає про своє існування».[3][4]

Також у 2016 році гурт записав спільно з Віктором Павліком роковий кавер на пісню «Бо В Сні Відлітаю».[5][6] Цього ж року гурт грав на фестивалі Гольський FEST.[7][8]

15 квітня 2019 року «Був'є» святкував п'ятиріччя та презентував другий студійний альбом «12 Пісень, Якими БУВ'Є Не Хоче Нікому Нічого Доводити».[9] У 2019 році гурт також запланував проведення першого сольного концертного туру такими містами Кропивницький, Дніпро, Харків, Полтава, Луцьк, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, і Київ.[10] Ось як Сашко Положинський каже про довгий строк підготовки до першого сольного концертного туру:

"Просто ми з Був’є раніше виступали лише на фестивальних майданчиках, на збірних концертах, де програма була максимум на годину. У нас і пісень не було більше, ніж на цю саму годину з хвостиком. А для сольного концерту – це, як мені здається, трошечки замало. Там треба як мінімум півтори години пограти, а оскільки людям завжди мало, краще пограти дві. Оскільки у нас у цьому році 5-річчя, і виходить другий альбом, це означає, що пісень у нашому репертуарі тепер буде значно більше, і вже є з чим виступати на сольних проєктах.".[11]

5 лютого 2020 року Олександр Положинський вийшов з гуртів Тартак і «Був'є».[12]

• Не свари мене, мамо (2014)
• Стіна (2014)
• Голова (2015)
• Я Біжу (2016)
• Закохані (2016)
• Легіон (2018)
• Сонечко Шкварить (2018)
• Ось Тобі Моя Рука (спільно з телеканалами «Футбол 1/2»)[16]
• Гасли ми (Олександр Положинський та Був'є)[17]

• Вадим Захарченко — гітара
• В'ячеслав Короткий — бас-гітара
• Валентин Миронюк — барабани
• Сашко Положинський — фронтмен гурту, вокал та тексти
• Роман Сорока — аранжування[18] та саунд-продюсування

Вадим Захарченко та Валентин Миронюк деякий час були також музикантами луцького гурту «Фіолет».[10]

В обкладинці альбому «12 пісень, якими Був'є сповіщає про своє існування» використано роботи митця Олега Денисенка.[18]

Пісня Закохані є саундтреком до фільма «Жива» та презентована гуртом на другу річницю створення.[19][20]