Бугаєць Анатолій Олександрович

Анатолій Олександрович Бугаєць (нар. 2 листопада 1940(19401102) с. Битакове Озеро Глобинського району Полтавської області пом. 31 грудня 2011 м. Харків) — український промисловець, кандидат технічних наук, член СПУ. Герой України, колишній почесний генеральний директор ВАТ «Турбоатом».

Бугаєць Анатолій Олександрович
Народився 2 листопада 1940(1940-11-02)
с. Битакове Озеро, Глобинський район, Полтавська область, УРСР
Помер 31 грудня 2011(2011-12-31) (71 рік)
м. Харків, Україна
Поховання Міське кладовище № 2 (Харків)
Громадянство  СРСР Україна
Діяльність політик
Alma mater НТУ «ХПІ»
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Членство Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада Народний депутат України[1]
Партія Партія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений машинобудівник України
Сайт bugaets.openua.net/bio.php

Біографія

Народився 2 листопада 1940 р. в с. Битакове Озеро на Полтавщині.

Освіта: Харківський політехнічний інститут (1968), Український заочний політехнічний інститут (1971), інженер-механік.

Академік Академії технологічних наук України.

Вересень 2007 — кандидат в народні депутат України від СПУ, № 55 в списку. На час виборів: народний депутат України, член СПУ[2].

Народний депутат України 5-го скликання з травня 2006 до листопада 2007 від СПУ, № 19 в списку. На час виборів: генеральний директор ВАТ «Турбоатом» (м. Харків), член СПУ. Член фракції СПУ (з квітня 2006). Член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006).

Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України від Блоку «За єдину Україну!», № 49 в списку. На час виборів: генеральний директор ВАТ «Турбоатом», член Партії регіонів[3].

Березень 1998 — кандидат в народні депутати України, виборчій округ № 171, Харківська область. З'явилось 65,4 %, «за» 10,8 %, 3 місце з 23 претендентів. На час виборів: голова правління, генеральний директор ВАТ «Турбоатом».

Служив в армії. З 1962 — від техніка до головного зварювальника, заступник головного інженера, секретар парткому, з 1986 — генеральний директор НВО «Турбоатом» (з 1997 — ВАТ «Турбоатом»).

Лауреат конкурсу «Ділова людина України» (1999). Почесний громадянин Харківської області (2010)[4].

Помер 31 грудня 2011 року у Харкові[5][6].

Меморіальна дошка Бугайцю у Харкові.

Державні нагороди

Примітки

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. Постанова Центральної виборчої комісії від 16 серпня 2007 року № 118 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Соціалістичної партії України, на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року»
  3. Постанова Центральної виборчої комісії від 27 січня 2002 року № 108 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, включених до виборчого списку виборчого блоку політичних партій "За Єдину Україну!" по виборах народних депутатів України 31 березня 2002 року»
  4. Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Процитовано 07.09.2021. (укр.)
  5. Вечная память… // Сайт ОАО «Турбоатом» (рос.)
  6. Главное. Умер Анатолий Бугаец (рос.) (Перевірено 31 грудня 2011)
  7. Указ Президента України № 735/2002 від 22 серпня 2002 року «Про присвоєння звання Герой України»
  8. Указ Президента України № 20/2009 від 15 січня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України працівників акціонерного товариства „Турбоатом“, м. Харків»
  9. Указ Президента України № 1201/2000 від 3 листопада 2000 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»
  10. Указ Президента України № 41/99 від 21 січня 1999 року «Про відзначення нагородами України працівників акціонерного товариства „Турбоатом“, м. Харків»
  11. Указ Президента України № 1782/2005 від 19 грудня 2005 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2005 року»
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1991 р. № 355 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1991 року»
  13. Указ Президента України № 9/94 від 15 січня 1994 року «Про присвоєння почесних звань України працівникам науково-виробничого об'єднання „Турбоатом“, м. Харків»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.