Буглів
Бу́глів — село в Україні, у Лановецькій міській громад Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Буглівка, на півдні району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Люлинці та Огризківці.
село Буглів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Кременецький |
Рада | Лановецька міська громада |
Облікова картка | Буглів |
Основні дані | |
Засноване | 1463 |
Населення | 385 |
Територія | 0.230 км² |
Густота населення | 1673.91 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47443 |
Телефонний код | +380 3549 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′45″ пн. ш. 26°03′20″ сх. д. |
Водойми | Буглівка |
Відстань до районного центру |
15 км |
Відстань до залізничної станції |
17 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47430, с. Буглів |
Карта | |
Буглів | |
Буглів | |
Мапа | |
|
До 1989–1990 були підпорядковані села Ванжулів, Коростава, Котиська, Печірна.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади [1]
Населення — 385 осіб (2001).
Історія
На території Буглова виявлено археологічні пам'ятки середнього і пізнього палеоліту, підкарпатської культури шнурової кераміки. Діяла станція розкопок Буглів.
Перша писемна згадка — 1463 як володіння князів Збаразьких.У 1540 році від пана Енгельгарда до князів надійшла скарга на жителів сіл Булаївці, Огрешковці, та Люленці, про пошкодження покосів на землях його маєтностей. Ця скарга зберігається в обласному музеї. Після чого села змінили назви на Буглів, Огризківці, та не змінилося Люлинці.
1619 Буглів належав А. Порицькій, наприкінці 19 століття — Ржищевським, потім перейшов до родини польського історика Ю. Дуніна-Карвицького.
На Буглів часто набігали турки і татари, поблизу села пролягав Чорний шлях.
Діяли ощадкаса (від 1936), товариство «Просвіта». Влітку 1943 через село проходили підрозділи з'єднання Сидора Ковпака.
В квітні 2015 року громада Архістратига Божого Михаїла прийняла рішення про перехід від УАПЦ до УПЦ КП[2].
Пам'ятки
Є церква святого Михаїла (1722; дерев'яна), реконструкція притвору −1892 р., капличка (19 століття).
Пам'ятники
Споруджено:
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1973),
- погруддя Т. Шевченка (1988).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, бібліотека.будинок культури.
Відомі люди
У Буглові народилися:
- художники:
- П. Богачук,
- І. Гаврилюк,
- кандидит фізико-математичних наук Якімов Федір Павлович
- Заслужений майстер народної творчості А.Бойко,
- кандидат історичних наук В. Воляник,
- кандидат математичних наук Л. Мацюк,
- кандидат технічних наук О. Мацюк,
- кандидат сільсько-господарських наук П. Фурман.
- Василь Богачук - Народний депутат України 5-го скликання, кандидат юридичних наук, поет-пісняр.
- Місцеву школу закінчила акторка Є. Пінчук-Серебрякова.
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 5 жовтня 2021.
- На Тернопільщині до УПЦ Київського Патріархату перейшли три парафії, які належали до Української Автокефальної Православної Церкви
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Г. Басюк, В. Уніят. Буглів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання
- Олександр Горобець Гречаники до ювілею Василя Богачука
- Олександр Горобець А радощів - як у полі колосків...
- О. С. Ситник. Буглів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 386. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.