Буеа

Місто розташоване за 80 кілометрів на захід від Дуали, за 15 кілометрів на північ від міста Лімбе і Атлантичного океану, на південно-східному схилі вулкану Камерун висотою 4070 метрів.

На території міста спочатку проживало плем'я баквірі, в 1891 році в цей район німцями була направлена ​​експедиція. В результаті баквірі були змушені потіснитися, а німці почали створювати в цьому районі плантації. В 1901 році Буеа стала столицею Німецького Камеруну (столиця була перенесена з Дуали). Але 26 квітня 1909 року сталося виверження вулкана Камерун, і німці повернули столицю в Дуалу. Після Першої світової війни Буеа перейшов до англійців, а в 1949 році став адміністративним центром Британського Камеруну. Чергове виверження відбулося в 1922 році і тривало два тижні, багато плантації в околицях Буеа загинули. Лава дійшла навіть до океану, вода в якому закипіла через високу температуру. Наступне виверження спостерігалося в 1954 році, довжина лавового потоку становила 4 кілометри, ширина — 100 метрів, а глибина — 20 метрів. Через 5 років, в 1959 році, сталося ще одне виверження.[1] Останнє виверження було зафіксовано в березні 1999 року, коли вогняна лава засипала автодорогу і довелося будувати об'їзну дорогу.[3]

У 1961 році Буеа увійшло до складу об'єднаної незалежної республіки Камерун. У квітні 1993 року англомовними жителями Камеруну в місті Буеа був організований мітинг, на якому було озвучено невдоволення засиллям в країні франкомовного населення і прозвучала вимога повернення федеративного устрою країни.[4]

Колись основне населення міста становили баквірі, але з появою університету в місті спостерігається приплив найрізноманітніших етнічних груп, і частка баквірі в населенні поступово скорочується.

Буеа має свій університет, єдиний в англомовній частині Камеруну. Університет включає сім факультетів.

Ферма з вирощування какао в Буеа

Буеа є центром католицької єпархії.

Основна галузь — виробництво чаю, поруч з Буеа розташовані плантації, а в самому місті — чайна фабрика.[5]

Сполучений автодорогою з містами Дуала, Тіко, Лімбе і Кумба, залізницею з містом Лімбе. Дорога від Дуали в дуже хорошому стані, весь шлях до Буеа займає близько півтори години. Власного аеропорту в місті немає, жителі і туристи користуються аеропортом в місті Тіко.

• Сусідній вулкан Камерун — головна визначна пам'ятка міста. Буеа вважається відправною точкою для підйому на його вершину.
• Німецька церква Енгельскірхен.[3]
• Чайна вулиця — дорога, яка тягнеться на кілька кілометрів в напрямку океану вздовж чайних плантацій.
• Будинки колоніального часу, з яких виділяється губернаторський палац, колишнє місце проживання губернатора Єско фон Путткамера. Губернатор побудував собі справжній замок, баварська архітектура якого виглядає дуже незвично в центральноафриканському місті. Деякі будинки зараз перебувають у важкому стані і потребують реконструкції.
• Фонтан із зображенням Бісмарка 1899 року, що знаходиться перед поштамтом.
• Німецький цвинтар.
• Французький культурний центр (L'Alliance franco-camerounaise).

Щорічно в січні проводиться незвичайний крос, учасники якого повинні добігти до вершини вулкана (4070 метрів) і повернутися назад. Поява даного заходу обумовлено пологими схилами Камеруну, які дають можливість без особливих труднощів дістатися до вершини. Загальна протяжність забігу складає 27 кілометрів (13,5 кілометра в одну сторону), на його подолання йде 4-5 годин.[3]

У Буеа розташоване консульство Нігерії, яке видає нігерійські візи не тільки жителям Камеруну, а й іноземним громадянам.[8] для туристів в місті розташовано багато готелів різного класу з ресторанами і нічними клубами. У місті також розвинений екологічний туризм.