Бузаров Андрій Ігорович

2001 рік — закінчив середню школу № 7 в м. Донецьку, отримав золоту медаль. Вступив на економіко-правовий факультет Донецького національного університету (спеціальність «Правознавство»).

2004 рік — переможець Всеукраїнських юридичних змагань з кримінального права та процесу «Майстерність судової промови». Переможець студентської олімпіади Донецького національного університету з господарського права. За досягнення у навчанні відзначений стипендією ім. Адвоката Коренєва.

2004—2007 рр.: пройшов курси з вивчення арабської мови та культури. По закінченні курсів почав активно вивчати Арабський Схід. Протягом багатьох років відвідував також курси з англійської, німецької, новогрецької мов.

2006 рік — закінчив Донецький національний університет. Працював на юридичних посадах у приватних структурах і юридичних фірмах, серед яких: Юридична фірма «Apriori-lex», Юридична компанія «Перший радник» корпорації ДТЕК (дочірнє підприємство «СКМ») тощо.

2006—2010 рр.: навчання в аспірантурі кафедри українознавства і філософії Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського за спеціальністю «Соціальна історія та філософія історії».

У 2008 р. здав іспити на адвоката й отримав адвокатське свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. Практикуючий адвокат з широким юридичним профілем. Основні спеціалізації — господарське право (договірне право, господарські спори, захист прав суб'єктів бізнесу, міжнародна торгівля), цивільне право (операції з нерухомістю, корпоративне право, сімейні спори), міжнародне право.

З 2009 р. по даний час працює в якості політичного радника й експерта з міжнародних і правових питань з різними громадськими організаціями та політичними партіями. Працював у виборчих штабах політичних партій і блоків, а також з міжнародними спостерігачами на парламентських, місцевих і президентських виборах. Активний у медійному просторі, регулярно виступаючи з актуальними аналізами внутрішньої і зовнішньої політики України.

У 2015 р. закінчив Дипломатичну академію при Міністерстві закордонних справ України, отримавши спеціальність «Магістр зовнішньої політики».

З 2015 р. — член громадських рад при комітеті з закордонних справ Верховної Ради України при Міністерстві закордонних справ України. Часто виступає в українській та іноземній пресі з аналізом ситуації на міжнародній арені. Постійно проживає і працює в м. Києві.

Андрій Бузаров є автором низки праць з різним філософським, юридичним, етнографічним, соціальним, історичним, політичним та іншим наукам.

У березні 2018 р. захистив кандидатську дисертацію[1] «Соціально-філософський аналіз становлення демократичних систем у країнах Арабського Сходу»[2] на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук під керівництвом професора Додонова Р. А.

Автор статей «Демократична ідея в соціально-філософської думки Арабського Сходу»[3] , «Демократичні свободи ісламу»[4], «Значення ісламу в процесі демократизації суспільства в арабських країнах[5]», «Досвід вирішення соціолінгвістичних проблем у країнах арабського Близького Сходу і Північної Африки»[6], «До питання про єврейське походження осетин», «Осетини і Україна: історія і сучасність», «Осетини як національна меншина України», «Донецькі дагестанці», а також низку інших наукових і публіцистичних статей в спеціалізованих наукових та інших журналах.

Бузаров А. також є автором двох книг про осетинів України[7], які вийшли у світ в 2010 і в 2012 рр.. В зазначених книгах зібраний і систематизований матеріал про осетинів, які проживають на Україні. У 2013 р. за активну роботу в популяризації історії національних меншин України було прийнято в Національну спілку журналістів України. У травні 2018 р. вийшла у світ монографія Бузарова А. І. «Діалектика демократизації арабського світу», яка була представлена на «Книжковому арсеналі» в Києві[8]. В даний час Андрій працює над книгою «Дагестанці України», прагнучи створити серію книг про народи Північного Кавказу, які проживають на Україні.

З 2007 р. Бузаров А. почав активно вивчати Арабський Схід. Андрій Бузаров — поліглот, володіє українською, російською, арабською, англійською, французькою, італійською, іспанською, німецькою та новогрецькою мовами, а також вивчає низку інших мов.

У грудні 2008 р. отримав сертифікат Міжнародного інституту політології Університету ім. Масарика м. Брно (Чехія) про проходження в м. Донецьку курсів «Перехід до демократії та громадянського суспільства — уроки Чеської Республіки».

З 2009 р. дотепер працює в якості політичного радника й експерта з міжнародних і правових питань з різними громадськими організаціями та політичними партіями. Був помічником депутата Донецької обласної ради та помічником народних депутатів Верховної Ради України трьох скликань. Працював у виборчих штабах політичних партій і блоків, а також з міжнародними спостерігачами на парламентських, місцевих і президентських виборах.

Особливо активний в медійному просторі Бузаров А. І. став після подій Євромайдану, анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі, регулярно виступаючи з актуальними аналізами внутрішньої та зовнішньої політики України. Фахівець з історії конфлікту на Донбасі. Часто публікуються коментарі в українській та іноземній пресі з аналізом ситуації на міжнародній арені та всередині країни. Модерує конференції, виступає з публічними лекціями. З 2017 р. — експерт аналітичної консалтингової групи KievStratPro

У жовтні 2017 р. на запрошення китайської сторони висвітлював роботу ХІХ з'їзду Комуністичної партії Китаю в Пекіні.

Ведучий програми «Зовнішній фактор» Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine. на «Радио вести», циклу програм на політичну тематику на «Selector TV»[9]. На телеканалі «112.UA» періодично веде огляд Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine. іноземної преси з основних питань міжнародного життя. Протягом тривалого періоду співпрацює з українськими та зарубіжними ЗМІ, серед яких: газети «Сегодня», «РБК-Україна», газета «РБК», «Вести», «Апостроф», «Оглядач», «Кореспондент», телеканал «News One», «Радіо свобода», «Голос Америки», «Бульвар Гордона», китайська газета «Жаньминь жибао», арабський сайт «Аль-джазіра» та ін.