Зовнішня політика України
Зо́внішня полі́тика Украї́ни — стратегічний підхід української держави до відносин з іноземними державами, співпраці з міжнародними організаціями, просування своїх національних інтересів та захисту прав своїх громадян та української діаспори за кордоном.
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій України |
---|
Правова система
|
Виконавча влада |
Вибори та референдуми |
Категорія • Інші країни |
Стратегічна мета зовнішньої політики України — європейська та євроатлантична інтеграція, формування відносин стратегічного партнерства з Європейським Союзом, Сполученими Штатами Америки, активна діяльність в ООН та інших міжнародних організаціях, забезпечення ефективної участі країни у світовій економіці з максимальним захистом національних інтересів, перетворення України на потужну регіональну державу.
У зовнішній політиці Україна керується рядом ключових пріоритетів.
Європейська інтеграція
Європейська інтеграція — ключовий пріоритет, який акумулює в собі цілий комплекс внутрішньо- та зовнішньополітичних зусиль України з метою наближення до Європейського Союзу та створення необхідних передумов для вступу до ЄС у майбутньому. Органічною частиною євроінтеграційного курсу України було забезпечення дипломатичної підтримки завершення процесу приєднання України до СОТ, яке відбулося 16 травня 2008 року. У 2006 р. Україні запропоновано перейти до першої стадії інтеграції з ЄС — створення зони вільної торгівлі (цього нема навіть в СНД) після вступу до СОТ.
На даний час стан діалогу про співробітництво України з Європейським Союзом базується на впровадженні в українську економіку спеціально розробленої Стратегії інтеграції до ЄС та поступового виконання Плану дій європейської політики. Дані заходи в основному передбачають реформування більшості економічних і соціальних напрямів з метою наближення до загальноєвропейських.
Вже зараз відбувається активна співпраця Україною та Європейським Союзом в багатьох стратегічно важливих галузях, таких як зовнішня торгівля (складає близько 33 % вітчизняного зовнішнього товарообороту), сфера безпеки, фінансові інституції, напрям космічних досліджень та інші. [1]
Відносини Україна — НАТО
Відносини Україна — НАТО — захист безпекових інтересів України, участь у створенні євроатлантичного простору стабільності та безпеки, поступова інтеграція до НАТО. Реалізація цієї мети має бути досягнуто через використання механізмів співробітництва з НАТО, зокрема Плану дій та щорічних Цільових планів (з 2005 р. — в межах так званого інтенсифікованого діалогу[2]).
30 липня 2014 року Американський сенат ухвалив у цілому законопроєкт, що надає Україні, Грузії та Молдові статус країн — союзників США поза НАТО. Тепер, у разі прямої військової агресії проти перерахованих країн, США можуть ввести свої війська в ці держави для захисту їх від зовнішньої агресії.[3]
Відносини Україна — США
За станом на 1 травня 2009 р. між Україною та США було 120 підписаних і готових до підписання угод та інших спільних документів[4].
В липні 2014 року в Сенат США був внесений документ про визнання України союзником США (разом з Грузією та Молдовою)[5].
Відносини Україна — Росія
За даними соціологічного опитування, проведеного ВЦВГД[6] в лютому 2018 року, 40 % опитаних росіян оцінюють відносини Росії і України як напружені, ще 22 % — як ворожі. При цьому 40 % опитаних вважають, що дружні, союзницькі відносини з часом відновляться.
Через чотири роки після зміни влади в Україні за подіями стежить близько трьох чвертей росіян (72 %), в тому числі 17 % повідомили, що уважно відстежують ситуацію (ця частка значно вища серед старшого покоління 36 % у віці 60+ та 21 % у віці 45-59 років, ніж серед молоді 2 % серед 18-34 річних).
Якщо те, що відбувалося в лютому 2014 р.на Майдані громадяни РФ оцінюють як революцію, державний переворот (26 %), рідше як сплановану провокацію (8 %) або катастрофу для країни (8 %), то нинішній стан справ бачиться як бардак (16 %), громадянська війна (12 %), криза (8 %).
Від відбулися в наслідок Майдану змін Україна програла — вважає більшість росіян (75 %), таких більше половини в усіх соціально-демографічних групах. У тому, що ті події нічого по свій суті не змінили, сходяться 13 % і тільки 2 % вважають, що Україна виграла.
Нинішні відносини України і Росії 40 % росіян характеризують як напружені (ця частка найбільш висока серед молоді 47 % в групі від 18 до 24 років), 22 % — як ворожі (так частіше думають опитані у віці від 45 до 60 років, і старше — 26 %), 13 % — вважають їх прохолодними і 11 % нейтральними. Майже половина опитаних вважає, що протягом останнього року відносини двох країн не стали ні краще, ні гірше (49 %), на думку кожного третього вони тільки погіршуються (34 %).
Перспективи відновлення зв'язків України і Росії росіяни оцінюють скоріше позитивно: 40 % впевнені, що дружні, союзницькі відносини відновляться (більш оптимістичні в цих оцінках чоловіки — 46 %, серед жінок таку точку зору поділяє 35 %), майже стільки (38 %) вважають, що рано чи пізно взаємодія наших країн нормалізується, але колишнім ніколи не буде, не вірить у відновлення відносин кожен десятий опитаний (10 %).
Розвиток двосторонніх відносин
На двосторонньому рівні Україна прагне використовувати увесь потенціал стратегічного партнерства на основі взаємного інтересу та спільних підходів до розвитку відносин з США, Росією та Польщею; досягти та підтримувати добрі відносин з країнами-сусідами в атмосфері поваги до суверенітету та територіальної цілісності. Україна досягатиме мети з просування в регіоні європейських цінностей, зокрема шляхом активної участі у розв'язанні заморожених конфліктів.
Участь у міжнародних організаціях
Україна проводить активну багатосторонню політику в рамках універсальних та регіональних міжнародних організацій. Участь в ООН спрямована перш за все на просування інтересів України у процесі прийняття найважливіших для усієї світової спільноти рішень. Діяльність у рамках ОБСЄ залишатиметься важливим чинником доповнення та розширення регіональної та загальної стабільності і безпеки в Європі.
Розширення торгівлі
Важливим пріоритетом для забезпечення стратегічних інтересів України є економічна експансія як на традиційних, так і нових ринках для українських товарів та послуг на Близькому Сході, в Латинській Америці, Азії та Африці.
Захист прав українців
Постійним пріоритетом зовнішньої політики та сферою особливої уваги дипломатичних та консульських установ України є захист громадян України за кордоном та прав української діаспори.
Постійний нейтралітет України з 1990 року
Постійний нейтралітет України з 1990 року. У своїй Декларації про суверенітет, 1990, Україна заявила, що вона «має намір стати постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох без'ядерних принципів» (стаття 9).
Нейтралітет був потім додатково закріплений в Конституції України 1996 року, заснованої на Декларації незалежності від 24 серпня 1991 року, що містить основні принципи не коаліції і майбутнього нейтралітету.
Така політика неприєднання держави була ще раз підтверджена законом в 2010 році.
23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла в цілому Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості[7], відповідно до якого позаблоковий статус України було скасовано.
Офіційна позиція України в питаннях зовнішньої політики
22 грудня 2021 року Указом Президента України визначено, що з офіційними заявами та коментарями з питань зовнішньої політики України та з ініціативами міжнародного характеру можуть виступати лише Президент України, Прем'єр-міністр України і Міністр закордонних справ України[8].
Примітки
- Грошики | Зовнішня політика України.
- Міжнародне співробітництво:: Євроатлантична інтеграція
- Теперь у Путина нет шансов. Украина - союзник США. Официально. uainfo. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- https://archive.is/20120804112232/www.mfa.gov.ua/usa/ua/1560.htm
- Армия США получит официальное право войти в Украину (рос.)
- (Всеросійський центр вивчення громадської думки)
- Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 22 травня 2020.
- Указ Президента України від 22 грудня 2021 року № 671/2021 «Питання координації зовнішньополітичної діяльності держави»
Література
- Л. В. Губерський. Ініціативи Міжнародні України // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- М. А. Кулінич. Конституційні основи зовнішньої політики України // Українська дипломатична енциклопедія
- В. І. Головченко. «Основні напрями зовнішньої політики України»// Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4