Булкін Кирило Вікторович

Кири́ло Ві́кторович Бу́лкін (* 5 вересня 1967, м. Київ) журналіст, актор, публіцист, бард, культурний діяч.

Булкін Кирило Вікторович
Кирило Булкін (2015)
Народився 5 вересня 1967(1967-09-05) (54 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Національність росіянин
Місце проживання м. Київ
Діяльність журналіст, актор, публіцист
Відомий завдяки культурний діяч
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Нагороди лауреат премії імені Василя Стуса, лауреат українських та міжнародних фестивалів
Сайт kbulkin.wordpress.com/about

Біографія

Народився в Києві 5 вересня 1967 року. Закінчив середню київську школу № 145 у 1983 році.

1983—1988 — студент фізичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

1988—1989 аспірант Інституту теоретичної фізики Академії наук УРСР.

1989—1992 — за власним бажанням покинув навчання в аспірантурі i зайнявся театральною діяльністю.

1989—1992 — актор київських театрів.

1992 — заснував власний приватний театр, який проіснував до 1999 року.

Грав моновистави з української та російської літератури (В. Стус, В. Симоненко, І. Світличний, Н. Гумільов, В. Висоцький та ін.).

  • 1996—2004 — журналіст та ведучий телепрограм на каналах українського телебачення «ТЕТ», «УТ-1», «Інтер», «KTM» (серед найпопулярніших програм — «Міські новини» «TET», 1996—1999 та «Ситуація» «Магнолія-ТВ», 1997—2004).

Влітку 2000 року завдяки ґранту фундації Ледіґ-Ровольта[1] (Швейцарія) три тижні перебував у міжнародній комуні літераторів Chateau de Lavigni.

Серпень 2004 — липень 2005 — головний редактор радіо НАРТ (м. Київ).

Липень 2005 — липень 2008 — журналіст, ведучий української редакції Радіо «Свобода» (м. Київ).

З 2009 року фрилансер, працює над низкою сценічних творчих проектів.

Співзасновник і директор громадської організації «МАМАЙ» («Мобільна Аґенція Мистецьких Акцій»), що займається вирішенням суспільно важливих проблем засобами мистецтва.

Автор збірки поезії та публіцистики, автор-виконавець пісень.

З 2011 — актор, директор театру Володимира Завальнюка «Перетворення».

Член Національної спілки письменників України (2012).

Родина

Дід Булкіна Кирила Вікторовича Беліцер Володимир Олександрович (1906—1988, походив з обрусілого німецького роду) був академіком АН УССР, доктор біологічних наук, професор;
Батько — Булкін Віктор Георгійович (1930—1996), інженер-суднобудівник;
Мати — Беліцер Наталя Володимирівна, доктор біологічних наук, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика;
Дружина — Недавня Ольга Володимирівна, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ;
Доньки — Ольга і Богдана.

Творча діяльність

Літературна діяльність

Перекладач книжки:

  • Джим Гол. Онлайнова журналістика. — Київ: К. І. С., 2005.

Автор книжок:

  • Это мы живём на свете (в співавторстві). — Ужгород, 1992.
  • Стихотворения. — Киев: Феникс, 2000. (рос.)
  • Доцільне та парадоксальне. — Луцьк: Терен, 2007.

Автор театральних п'єс:

  • «До нескінченності дерзати!» (за матеріалами життя та творчості Юрія Литвина);


  • «На спільнім шляху / Бир ёлу»;

Публікації віршів, оповідань, есеїв, спогадів та ін. в:

газетах

журналах

інтернет-виданнях

Акторські роботи

Моновистави:

  • «Волшебная скрипка» (за творами Н. Ґумільова);
  • «Когда я отпою и отыграю» (за творами В. Висоцького);
  • «Напередодні нового» (за власною монодрамою).
  • «Верни до мене, пам'яте моя» (за матеріалами життя та творчості В. Стуса);
  • «Щоб ми ніколи ні перед ким не схилилися» (за матеріалами життя та творчості В. Симоненка, І. Світличного та інших поетів-шістдесятників);
  • «Кавказ», «І мертвим і живим…» (за поемами Т. Шевченка);
  • «Українська повстанська і героїчна пісня» (концертна програма);
  • Авторська концертна програма співаної поезії.

Ролі в театральних виставах:

у театрі «Колесо» (1989—1993):

  • Певец — П.-Ж. Беранже. «Любить, пылать и быть таким, как прежде»;
  • Бард — С. Злотников. «Триптих для двох»;

у приватному театрі-студії «Маргарита» (1992—1999):

  • Вовк — В. Орлов, пер. В. Довжика «Справжній тато» («Золоте курча»);
  • Рассказчик — «Казки Г.-Х. Андерсена»;

у театральному осередку «Бенефіс» (1998):

  • Перелесник, Лісовик — Л. Українка. «Лісова пісня»


У Молодому театрі (2000):

  • Соловей-Розбійник — Я. Верещак. «Новорічна крутоверть»;

у театрі української героїки «Пам'ять» п/к нар. арт. України Г. Яблонської (2007—2010):

  • Ольжич — Г. Яблонська. «Ольжич — назавжди!»;
  • Січовик Микола Орлюк — Г. Яблонська. «Розгін до волі: послання Карпатської України в сьогодення»;
  • Поет — К. Булкін. «До нескінченності дерзати!» (за матеріалами життя та творчості Юрія Литвина);

У театрі «Браво» (2012):

  • Клуд, Микеле — М. Берк'є-Марін'є, Е. де Філіппо «Любовь в чемодане»;

У театрі Володимира Завальнюка «Перетворення» (2010 — по сьогодні):

  • Козак Мамай — К. Булкін. «На спільнім шляху / Бир ёлу»;
  • Вертепник, Козак, характерник Хведір Вовк — В. Завальнюк (за Сашком Лірником). «Про силу характерницьку, татарського богатиря Ахмеда і Грицька Кобилячу Смерть»;
  • Ахмет-ахай — «Увага… Уява… Казка!» (за українською й кримськотатарською казками);
  • Молодий сірієць — О. Уайльд. «Саломея»;
  • Радник, Король, Оле Лукойе — Г.-Х. Андерсен. «Снігова королева»;
  • Кошон, Бодрікур, Архієпископ — Ж. Ануй. «Жанна д'Арк. Дисконт?..» («Жайворонок»);
  • Перший актор, Полоній, Привид, Клавдій, Блазень — В. Шекспір. «Гамлет», пер. Ю. Андруховича;
  • Гремйо, Грумйо, Вдова, Вінченцо — В. Шекспір. «Приборкання норовливої» (пер. Ю. Лісняка);
  • Роль у виставі за містерією Т. Шевченко. «Великий льох»;
  • Глостер — В. Шекспір. «Король Лір» (пер. М. Рильського).

Музика до пісень

  • «Дивний театр» (слова і музика: К. Булкін). З альбому «Дивний театр». Запис: осінь 1997 р.
  • «Кому ти потрібний?» (слова і музика: К. Булкін). З альбому «Дивний театр». Запис: осінь 1997.
  • «Кунсткамера» («Дивний музей») (слова і музика: К. Булкін). З альбому «Дивний театр». Запис: осінь 1997 р.
  • «Зачарований ліс» (слова і музика: К. Булкін). З альбому «Дивний театр». Запис: осінь 1997 р.
  • «Дві пори» (слова: П.-Ж. Беранже, переклад: І. Світличний, музика: К. Булкін). Запис: січень 2006 р., Київ, Радіо «Свобода», друга гітара — Едуард Драч.
  • «Одначе, шкода» («майже за Б. Окуджавою») (слова і музика: К. Булкін). Запис: січень 2006 р., Київ, Радіо «Свобода», друга гітара — Едуард Драч.
  • «If» («Синові») (слова: Р. Кіплінг, переклад: В. Стус, музика: К. Булкін). Запис: січень 2006 р., Київ, Радіо «Свобода», друга гітара — Едуард Драч.
  • «Щоденний міста ритм» (слова: С. Набока, музика: К. Булкін). Запис: Радіо «Свобода», квітень 2006 р.
  • «Як ішли ми в вільний світ» (слова і музика: К. Булкін). Домашній запис, осінь 2006 р.
  • «Літо 2006» (слова і музика: К. Булкін). Запис: фестиваль «Повстанська ватра», 14 жовтня 2007 р., Київ, Будинок офіцерів.
  • «If» («Синові») (слова: Р. Кіплінг, переклад: Є. Сверстюк, музика: К. Булкін). Запис: грудень 2008 р., друга гітара й обробка звуку — Григорій Лук'яненко&nbsp.
  • «Відкритий лист людській спільноті від великої племінної ради упирів» (слова і музика: К. Булкін, друга гітара — Григорій Лук'яненко). Запис: концерт пам'яти Тризубого Стаса, 28 січня 2009 р., Київ, Спілка письменників.
  • «Ворог» (слова і музика: К. Булкін). Запис: концерт пам'яти Костя Єрофеєва, 28 травня 2009 р., Київ, культурний центр НаУКМА.
  • «На травах чекання» (слова і музика: К. Булкін). Запис: «Севама-фест», 24 жовтня 2009 р., Київ, Будинок кіно.
  • «На моїй землі» (слова і музика: К. Булкін). Запис: «Севама-фест», 24 жовтня 2009 р., Київ, Будинок кіно.
  • «Журналісти» (слова і музика: К. Булкін). Запис: «Севама-фест», 24 жовтня 2009 р., Київ, Будинок кіно.
  • «Відкритий лист людській спільноті від великої племінної ради упирів» (слова і музика: К. Булкін). Запис: «Севама-фест», 24 жовтня 2009 р., Київ, Будинок кіно.
  • «Барабани» (слова: П.-Ж. Беранже, переклад: І. Світличний, музика: К. Булкін). Запис: 3 лютого 2010, у Г. Лук'яненка.
  • «Політичні коломийки» (слова і музика: К. Булкін, друга гітара і ефекти — Г. Лук'яненко). Запис: 14 липня 2010, у Г. Лук'яненка.


Нагороди

Див. також

Примітки

  1. Ледіґ-Ровольт (Ledig-Rowohlt) — швейцарський видавець і перекладач.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.