Буняковський Віктор Якович

Буняко́вський Ві́ктор Я́кович (рос. Виктор Яковлевич Буняковский; 3 (15) грудня 1804, Бар 30 листопада (12 грудня) 1889, Санкт-Петербург, Російська імперія[1]) — український математик, член Петербурської Академії Наук та її віце-президент(1864—1889).

Віктор Якович Буняковський
рос. Виктор Яковлевич Буняковский
Народився 3 (15) грудня 1804
Бар
Помер 30 листопада (12 грудня) 1889 (84 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання Смоленське православне кладовище
Місце проживання Санкт-Петербург
Країна Російська імперія
Національність українець
Діяльність математик, педагог
Alma mater Політехнічна школа
Галузь математика
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет, Петербурзький державний університет шляхів сполучення, Санкт-Петербурзький державний гірничий університет
Ступінь бакалавр наук (1824), licenced (1824) і доктор наук (19 травня 1825)
Науковий керівник Оґюстен-Луї Коші
Членство Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: Нерівність Коші — Буняковського
Автограф

Роботи у Вікіджерелах
 Буняковський Віктор Якович у Вікісховищі

Біографія

Батько Буняковського служив підполковником в уланівському полку. Початкову освіту здобув у Москві в сім'ї графа Тормосова А. П., батькового товариша. У 1820 р. разом із сином графа поїхав на навчання за кордон, де провів 7 років. Математичну освіту здобув слухаючи лекції в Лозанській академії. Два останніх роки слухав лекції у Парижі в таких відомих вчених як Лаплас, Фурє, Пуассон, Коші, Лежандр, Ампер.

Після навчання у Парижі (18201826) — професор різних вищих шкіл у Петербурзі. У 1825 році Буняковський захистив дисертацію і дістав ступінь доктора математики.

Академік (з 1830) і віце-президент (з 1864) Петербурзької Академії Наук. Діяльність вченого склала 168 праць з математичного аналізу, теорії чисел, геометрії, теорії ймовірностей та її застосування до демографії, статистики, страхової справи, теорії похибок тощо.

Особливе місце у науковій спадщині Буняковського займають праці з теорії ймовірностей. Праця «Основи математичної теорії ймовірностей» (1846) є цінним вкладом у науку. У цій праці розказано про виникнення та розвиток цієї науки, наведено приклади її застосування в страхуванні, демографії.

З 1858 року Буняковський був головним експертом уряду з питань статистики і страхування.

Винайшов планіметр, пантограф, прилад для додавання квадратів[джерело?].

У місті Бар Вінницької області на честь земляка названо одну із центральних вулиць.

Див. також

Посилання

Література

О. І. Бородін, А. С. Бугай. Біографічний словник діячів у галузі науки. — 1973. — 551 с.

Джерела

  1. Буняковский Виктор Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1971. — Т. 4 : Брасос — Веш. — С. 116.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.