Бунів
Бу́нів — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 795 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бунівська сільська рада.
село Бунів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Яворівський район |
Рада | Бунівська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1320 |
Населення | 795 |
Площа | 2,13 км² |
Густота населення | 373,24 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81040 |
Телефонний код | +380 3259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°53′21″ пн. ш. 23°15′50″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
250 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81040, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Бунів |
Карта | |
Бунів | |
Бунів | |
Мапа | |
|
Бунів — одне з найстаріших західноукраїнських сіл, розташоване на горбистій місцевості на висоті 250 м над рівнем моря. Перша згадка: 1320 рік. Воно розміщене на чотирьох горбах, поміж якими протікає кілька потічків. Ці горби в селі називають: Кубракова Гора, Дубанова Гора, Кінець, Закуток. Село розташоване майже в центрі чотирикутника Яворів — Судова Вишня — Мостиська — Краковець (на відстані 12 км від Яворова).
Топонімія
Як і кожне село, люди поділили Бунів на кільканадцять секторів, які мали свої назви: Кінець, Кубракова Гора, Панянська Гора, Закуток, Воля Бунівська, Бубнівка, Підзамче, Боднарівка, Загір'я (Гурщина), Соханка, Діброва, Іваники, Макарі, Бенівка.
Виникнення та заселення Бунова
Про те, чому село дістало назву Бунів, точно, мабуть, не довідаємося ніколи. Однак легенда передає нам два перекази. В одному мовиться, що на місці нинішнього Бунова в давнину шумів буковий ліс, а на тому місці, де тепер є урочище «Верховина», була рівнина. Перші поселенці сподобали собі це місце і почали будувати оселі. Будівельним матеріалом служили їм дерева, які росли тут поряд. Про те, що тут був буковий ліс, свідчать і донині збережені найстаріші буки біля сучасної церкви та в інших місцях села. А розбудовою села ліс поступово вирубували. Свою оселю перші поселенці назвали Буків, а з часом ця назва змінилась на Бунів. А гора, на якій колись шумів ліс, так і залишилась називатись Шумівською. Нині її більше знають як «Кубракову гору».
Другий переказ каже, що назва села походить від прізвища тодішнього старійшини, що своє старійшинство передавав з роду в рід, так що справа дійшла до «панства». Тому, що згаданий старійшина-пан мав прізвище Бунь, то й село назвали Бунів.
Існують ще й інші легенди-перекази про виникнення назви Бунів, як, наприклад, легенда про «солодивого буняка», але вони маловірогідні, бо дуже подібні до казки. Ось цей переказ, "ще на початку існування (села) у ньому проживав жорстокий чоловік, на ім'я Буньо(солодивий буняк), який «все руйнував своїм поглядом». Як в інших місцях, так і тут люди розповідають про нього, що, на щастя, він лише тоді міг на світ дивитися і шкоду і людям наносити, коли слуги піднімали йому вилками повіки очей. Той буняк жив на південній стороні села, на одному горбку, який ще й донині називається «Бонів горбок». Від імені цього чоловіка пішла назва села Бонів або на місцевій вимові «Бинів». На поставлене селянам запитання: «Що то за село?» ви могли почути: «Бинів». Або: «Звідки ви йдете?» — «З Бинова». 3 розвоєм села виникла потреба у створенні громадського центру. І ось в південній частині села, поряд із тим місцем, де зараз збудована нова школа, було споруджено першу дерев'яну церкву. Перед нею був широкий майдан; це було центром села. Поряд із церквою, на місці сучасної «Верховини», було закладено цвинтар.
Відомі люди
Народились
- о. Добрянський Антін (1810)
- Слюсар Михайло (1892) — поручник УГА і Армії УНР. Учасник Визвольної Боротьби України, заслужений громадський діяч в краю і на еміграції.
Пов'язані з селом
- Юрій Липа — громадський діяч, поет, лікар, ідеолог українського націоналізму, інструктор УПА.
- Володимир Кунанець — громадський діяч, вчитель, видавець, діяч ОУН, загинув разом з побратимами від рук НКВД поблизу Бунова
- наприкінці XVII ст. парохом села був батько о. Антонія Добрянського[1]
Пам'ятки архітектури
Церква св. Параскеви з дзвіницею. Пам'ятка архітектури національного значення, дата спорудження: 1676 рік.[2]
Галерея
- Вхід до церкви св. Параскеви
- Дерев'яна церква св. Параскеви
- Пам'ятна дошка о. Антонію Добрянському
- Меморіал полеглим воїнам ОУН-УПА на цвинтарі в Бунові
- Могила Юрія Липи на цвинтарі в Бунові
- Символічна могила на місці загибелі Володимира Кунанця та його побратимів
Примітки
- І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. — С. 130.
- Історія та опис церкви на сайті дерев'яних церков Галичини