Бурдяківці

Бурдя́ківці — село в Україні, Скала-Подільської селищної громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району.

село Бурдяківці
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський
Рада Бурдяківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA61060350030021315
Основні дані
Населення ▼ 952 (2014)
Територія 5.174 км²
Густота населення 210.28 осіб/км²
Поштовий індекс 48715
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°53′36″ пн. ш. 26°10′01″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 276 м
Водойми потік Бурдаківці
Відстань до
районного центру		 25 км
Найближча залізнична станція Скала-Подільська
Відстань до
залізничної станції		 10 км
Місцева влада
Адреса ради 48715, с. Бурдяківці
Сільський голова Лобода Ігор Георгійович[1]
Карта
Бурдяківці
Бурдяківці
Мапа

 Бурдяківці у Вікісховищі

Поштове відділення — Бурдяківське. Центр сільради, якій підпорядковані село Дубівка та хутір Збриж. Приєднані хутори Кругла та Когутівка.

Населення — 1091 особа (2003).

Географія

Село розташоване на відстані 358 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя та 13 км від міста Борщів. Селом тече потік Бурдаківці.

Сусідні населені пункти:

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Боришківці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Бурдяківців
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C −1,4 0,2 5,3 13,9 19,8 22,8 24,0 23,3 19,4 13,2 5,9 1,0
Середня температура, °C −4,7 −3,2 1,3 8,6 14,3 17,4 18,8 17,9 14,1 8,6 2,9 −1,9
Середній мінімум, °C −8 −6,5 −2,7 3,4 8,8 12,1 13,6 12,6 8,9 4,0 −0,1 −4,7
Норма опадів, мм 33 32 32 52 74 100 99 65 54 35 35 38
Джерело: http://fr.climate-data.org/location/263981/

Історія

Неподалік Бурдяковець виявлено археологічні пам'ятки епохи бронзи, залишки поселень трипільської і черняхівської культур, на присілку Кругла на поч. XX століття розкопано декілька скіфських курганів. Біля присілку Збриж поселення часів Київської Русі.

У 16 столітті село було у власності панів Борзяковських.

Назва села походить від назви річки Бурда.

На початку 19 століття селом володів граф Йоган Тарло, відтак — граф Аґенор Ґолуховський.

В 1917 році біля села відбувся останній бій Гуцульської сотні легіону УСС.

У селі діяли читальня «Просвіти», кооператива «Сільського господаря», «Луг».

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[2][3]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[4].

Населення

У 1810 році в селі була 221 родина, 158 житлових будинків і 1058 мешканців[5].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1214 осіб, з яких 546 чоловіків та 668 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1087 осіб[7].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

МоваВідсоток
українська 99,54 %
російська 0,18 %
білоруська 0,09 %
угорська 0,09 %

Пам'ятки

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.

Встановлений 1964 р. Скульптор — В. Одрехівський (Львів).

Скульптура — карбована мідь, постамент — камінь, мармурова крихта.

Скульптура — 2,5 м, постамент — 1 м.[9][10]

Світлини

Соціальна сфера

Діють художньо-меморіальний музей Л. Левицького (від 1998), загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, 2 магазини.

Спорт

Футбольний клуб КАМ (тренер Анатолій Коник[11]), який представляв село під час розіграшу першості області-2015, посів 3-є місце.[12]

Відомі люди

Народилися

Проживали

Примітки
  1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  4. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  5. Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809—1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198—204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809—1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198—204.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 27. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  10. Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
  11. Пройдений етап змагань підсумовують представники команд, які беруть участь у цьогорічних обласних футбольних баталіях. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015.
  12. Турнірна таблиця. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
  13. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 105, 127.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.