Бурець Олег Васильович
Оле́г Васи́льович Буре́ць (нар. 22 вересня 1990, м. П'ятихатки, Дніпропетровська область, Українська РСР — пом. 29 січня 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.
Бурець Олег Васильович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
22 вересня 1990 П'ятихатки, УРСР |
Смерть |
29 січня 2017 (26 років) Авдіївка, Україна |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 72 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
"Запам'ятайте мене таким" — Бурець Олег на YouTube |
Життєпис
Народився 1990 року в місті П'ятихатки на Дніпропетровщині. 2005 року закінчив 9 класів місцевої школи № 2. 2009 — Ерастівський коледж імені Е. К. Бродського Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету за спеціальністю «Агрономія», здобувши кваліфікацію агротехніка. Працював різноробом.
Під час війни 26 січня 2016 підписав контракт на військову службу на три роки.
Солдат, гранатометник 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.
Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.
Вранці 29 січня штурмова група 1-го механізованого батальйону під командуванням капітана Андрія Кизила під час контратаки зайняла взводний опорний пункт (ВОП) противника і тримала оборону до підходу основних сил 1-го батальйону. Військовики відбили ворожу атаку, після чого зі сторони терористів розпочався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни в окоп загинув капітан Кизило та двоє бійців. Противник намагався вибити українських вояків із зайнятих позицій. Обстріли тривали весь день і всю ніч. Відбиваючи атаки терористів, у бою загинув солдат Бурець[1].
1 лютого на Майдані Незалежності у Києві сотні людей прощались із сімома воїнами 72-ї ОМБр, які 29 та 30 січня загинули в боях за Авдіївку[2][3]. 2 лютого Олега поховали на кладовищі у П'ятихатках[4].
Залишилися мати, брат, дві сестри, дружина, донька та двоє дітей дружини від першого шлюбу.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 22/2017 від 1 лютого 2017 року, «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 січня[6][7].
Примітки
- Сумуємо… Пам'ятаємо… // Білоцерківська міська рада, 3 лютого 2017
- На Майдані Незалежності попрощалися з полеглими бійцями під час боїв біля Авдіївки — фоторепортаж // «5 канал», 1 лютого 2017
- Загиблих під Авдіївкою бійців проводжали на Майдані навколішки // Gazeta.ua, 1 лютого 2017
- У П'ятихатках поховали Олега Бурця — гранатометника 1 батальйону 72-ї механізованої бригади ЗСУ // 9 канал, 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- Указ Президента України від 1 лютого 2017 року № 22/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 січня на YouTube
Джерела
- Бурець Олег Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Ян Осока. Для кого навіки згасло сонце // Блог на Цензор.нет, 31 січня 2017.
- Перервані життя: ким були загиблі під Авдіївкою вояки? // Радіо «Свобода», 1 лютого 2017.