Буркун

Бурку́н (Melilotus), також відомий як донник (від дав.-рус. дъна — «хвороба»)[1], гуньба[2] — рід рослин родини бобових. Види роду — поширені лучні трави та бур'яни на сільськогосподарських землях.

?
Буркун (Melilotus)

Буркун лікарський (Melilotus officinalis)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Magnoliophyta
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Trifolieae
Рід: Буркун (Melitolus)
Види

Melilotus albus
Melilotus altissimus
Melilotus dentatus
Melilotus elegans
Melilotus hirsutus
Melilotus indicus
Melilotus infestus
Melilotus italicus
Melilotus macrocarpus
Melilotus messanensis
Melilotus neapolitanus
Melilotus officinalis
Melilotus polonicus
Melilotus segetalis
Melilotus serratifolius
Melilotus speciosus
Melilotus suaveolens
Melilotus sulcatus
Melilotus tauricus
Melilotus wolgicus

Посилання
Вікісховище: Melilotus
Віківиди: Melilotus
EOL: 28131
IPNI: 325467-2
ITIS: 26148
NCBI: 47081

Назва

Родова латинська назва походить від дав.-гр. μελίλωτος і означає «медова конюшина» (від μέλι — «мед» і λωτός — «конюшина», «лотос»)[3].

Опис

Велика трав'яниста рослина заввишки до 2 м.

Поширення та середовище існування

Батьківщиною роду є Європа і Азія, але зараз він розповсюджений по всьому світу. Росте на пустириськах, схилах балок, пасовиськах, біля доріг та канав, а також як бур'ян у садах.

Практичне використання

Квітки буркуну підмішують до вищих сортів тютюну для додання аромату[3].

Сухе листя буркуну додають до молока під час скисання для виготовлення сирів. У Швейцарії в кантоні Гларус ретельно відібране й висушене листя буркуну додають до так званого «зеленого швейцарского сиру», відомого своїм оригінальним смаком.

У Німеччині та Польщі листя й квітки буркуну здавна чавлять для ароматизації пива та різних настоїв. У Болгарії, Румунії, Молдові відваром буркуну запарюють бочки перед заливанням вина та солінням помідорів і огірків.[4]

Види

Галерея

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  2. Гуньба // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  4. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.147

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.