Бухарська область
Буха́рська о́бласть (узб. Бухоро вилояти, Buxoro viloyati) — адміністративно-територіальна одиниця на заході Узбекистану. Утворена 15 січня 1938 року. Площа 40,32 тисяч км². Населення 1437,7 тис. мешканців (1996). Адміністративний центр — місто Бухара.
Бухарська область | ||||
---|---|---|---|---|
Бухоро вилояти / Buxoro viloyati | ||||
| ||||
Адміністративний центр | Бухара | |||
Країна | Узбекистан | |||
| ||||
Офіційна мова | узбецька | |||
Населення | ||||
- повне | 1 505 800 | |||
- густота | 35 чол./км² | |||
Площа | ||||
- повна | 40 300 км² км² | |||
Висота | ||||
- максимальна | 206 м | |||
- мінімальна | 206 м | |||
Часовий пояс | UTC+5 | |||
Дата заснування | 15 січня 1938 | |||
Вебсайт | buxoro.uz/index.php?Lang=en | |||
Код ISO 3166-2 | UZ-BU | |||
|
Межує на північному заході з Хорезмською, на півночі і сході — з Навоїйською, на південному сході — з Кашкадар'їнською областями Узбекистану, на заході і південному заході — з Туркменістаном (Лебапський вілоят).
Географія
Переважна частина території розташована на півдні пустелі Кизилкум з закріпленими рослинністю грядовими і бугристими пісками та з окремими височинами (Кульджуктау, висота до 785 м).
Клімат різко континентальний, посушливий. Середні температури січня — −5 °C, липня 29 °C. Опадів близько 150 мм на рік.
Головні річки — Зеравшан і Амудар'я. Озера — Тудакуль, Денгизкуль та інші. Водосховища — Куюмазарське, Тудакульське і Шоркульське.
Ґрунти алювіальні, лукові, болотні. Поширені чагарники, ефемери і ефемероїди. В області — Кизилкумський заповідник.
Економіка
Видобуток природного газу (великі родовища — Газлі та інші); газопроводи на Урал, в Центр, через Ташкент в Киргизстан і на південь Казахстану, нафти.
Легка (бавовноочисна, бавовняно-паперова, шовкомотальна та інші) і харчова промисловості. Основний промисловий центр — Бухара.
Землеробство поливне (Аму-Бухарський канал та інші). Головні галузі сільського господарства: бавовництво, каракульництво, шовківництво. Розвинені плодівництво, баштанство, виноградарство.
Адміністративний поділ
Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 11 районів і 2 міста обласного підпорядкування.[1]
Райони
№ п/п | Район | Центр |
---|---|---|
1 | Алатський | місто Алат |
2 | Бухарський | місто Ґалаасія |
3 | Вабкентський | місто Вабкент |
4 | Гіждуванський | місто Гіждуван |
5 | Джандарський | міське селище Жондор |
6 | Каганський | місто Каган |
7 | Каракульський | місто Каракуль |
8 | Караулбазарський | місто Караулбазар |
9 | Пешкунський | міське селище Янгібазар |
10 | Ромітанський | місто Ромітан |
11 | Шафірканський | місто Шафіркан |
Населені пункти
Станом на 1 січня 2011 року в області налічувалося 11 міст, 62 міських селища і 120 сільських сходів громадян.
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 89(рос.)