Білашів (Ковельський район)
Білаші́в — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Населення становить 493 осіб. Центр сільради.
| село Білашів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район/міськрада |  Ковельський район |
| Рада | Білашівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA07060210020054986 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1583 |
| Населення | 493 |
| Площа | 0,315 км² |
| Густота населення | 1565,08 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45065 |
| Телефонний код | +380 3352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°06′36″ пн. ш. 24°43′19″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
185 м |
| Водойми | Воронка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Кайдана 4, с. Білашів, Ковельський р-н, Волинська обл., 45065 |
| Карта | |
  Білашів | |
 Білашів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
У 1906 році село Любитівської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 12 верст, від волості 9. Дворів 91, мешканців 653[1].
Від 1943 р. українці —мешканці села, стали потерпати від сусідства з польською колонією «Засмики», на якій утворилася пляцувка, де невдовзі зібрано було професійних військовиків, утворено озброєні групи. У серпні озброєна польська боївка без жодних підстав обстріляла і підпалила обійстя Івана Лозовицького і Каленика Журавського. У вогні загинула літня Феодосія Журавська. Наступного місяця, прийшовши із «Засмиків», кривдники застрілили Євдокію Антонюк.
Тоді ж, у вересні, нагрянувши ще раз, сокирою зарубали літнього Пилипа Смаля, через кілька днів у клуні за молотінням застали Володимира Корнелюка і Самсона Гладишука. Убили обох, а також Петра Луця.
17 жовтня 1943 року озброєні банди, прийшовши з пляцувок у Люблятині й «Засмиків», спалили будівлі Білашева, вбили подружжя літніх Рибчуків, Мельників, Боярчуків, Назарів, Міщуків із дітьми, а також Гладишуків.
Ряд із них закатували – зокрема, Саву Козла, «зекономивши» кулю — його задушили путом, Василя Мельника, літніх Агафію Демчук і Саву Боця спалили живцем, 15 українців убили на хуторі Загора.
В ту пору аківське керівництво (Армії Крайової) пляцувок узялося виконувати запланований польським еміграційним урядом план «Буря» («Бужа»), що мав проголосити незалежність Польщі до вступу радянських військ у Західну Україну з тим, щоб вона ввійшла до її складу. Тому Білашів і вся околиця стали «зоною розширення оперативних дій» 27-ї дивізії Армії Крайової. Збройне угрупування і мало вчинити це проголошення на терені, що призвело до повального вигнання, пограбування та знищення українського населення. Втрати по селу — не менше 63 українців[2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 588 осіб, з яких 281 чоловік та 307 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 493 особи.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]
Примітки
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Чуль М. І постав Хрест в центрі села Білашева // Вісті Ковельщини.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Білаші́в // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.380