Ковельський повіт (Російська імперія)

Ковельський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР. Повітовий центр місто Ковель.

Ковельський повіт
Герб повітового центру
Губернія Волинська губернія
Центр Ковель
Створений 1795 рік
Площа 7 350 км²
Населення 211 493 чоловік (на 1897 рік) осіб 
Ковельський повіт

пол. Powiat kowelski

Місто Ковель
Найбільше місто Ковель
Країна  Російська імперія,  Російська республіка,  УНР,  Українська Держава,  Польська Республіка і  Українська Радянська Соціалістична Республіка
Регіон Волинське воєводство
Гміни 15 сільських і 2 міські
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 255 100 (1931)
 - густота 44,9 осіб на 1 км2
Площа
 - повна 5.682 км2 км²
Дата заснування 12 грудня 1920
Дата ліквідації 17 січня 1940

Царські часи

Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.

Повіт знаходився в північно-західній частині губернії. Межував з Володимир-Волинським повітом на заході та півдні, з Луцьким повітом на сході та півдні і Гродненською губернією на півночі. Площа повіту становила 6 459,1 верст² або 672 823 десятин (7 350 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 211 493 чоловік. З них 78,5 % українці, 11,93 % євреї, 4,59 % поляки, 0,91 % німці, 3,52 % росіяни, 0,28 % білоруси[1].

Повіт поділявся на 23 волості (з кінця ХІХ ст. — на 18). Містечок було 13, сільських поселень — 329. Місто було одне — повітовий центр, власної волості не мало.

Склад повіту на 1915 рік[2]
назва центр містечка (12)
м. КОВЕЛЬ
1 Боровенська волость с. Боровне Стобихва
2 Великоглушанська волость с. Велика Глуша
3 Велицька волость с. Велицьк Кашівка, Мельниця, Янівка
4 Голобська волость с. Голоби
5 Гірниківська волость с. Гірники Ратне
6 Датинська волость с. Датинь Мильці
7 Заболоттівська волость с. Заболоття
8 Камінь-Каширська волость м. Камінь-Каширський Камінь-Каширський
9 Леликівська волость с. Леликів
10 Любитівська волость с. Любитів
11 Мацеївська волость м. Мацеїв Мацеїв
12 Несухоїзька волость м. Несухоїжі Несухоїжі
13 Повурська волость с. Повурськ
14 Седлищенська волость с. Седлище Вижва
15 Сошичненська волость с. Сошичне
16 Старокошарська волость с. Старі Кошари Миляновичі
17 Турійська волость м. Турійськ Турійськ
18 Хотешівська волость с. Хотешів

Польські часи

Ковельський повіт

Один із 11 повітів Волинського воєводства другої Речі Посполитої.

12 грудня 1920 р. з повіту вилучені гміни: Хоцішув, Лєлікув, Вєлька Ґлуша, Сошично, Боровно і Камєнь Коширскі (з них утворено Каширський повіт[3]) та долучено гміни Кримно і Нови Двур з Володимирського повіту[4]. У складі повіту було 1 місто, 15 містечок і 563 сільські поселення, з них 9 знищених і незаселених[5]. 19 лютого 1921 р. включений до новоутвореного Волинського воєводства[6].

1 квітня 1932  р. села Гулевичі, Ситовичі, Озерне, Рудка Ситовицька і Дубники передані з ґміни Маневичі до ґміни Повурськ[7].

Адміністративний поділ

Міські ґміни:

  1. м. Ковель
  2. містечко Маціїв — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  3. містечко Ратне

Сільські ґміни:

  1. Ґміна Вєліцк
  2. Ґміна Голоби
  3. Ґміна Ґурнікі — центр у містечку Ратне, що не входить до складу ґміни
  4. Ґміна Датинь
  5. Ґміна Заблоцє
  6. Ґміна Кримно
  7. Ґміна Купічув
  8. Ґміна Любітув
  9. Ґміна Манєвіче — до 24.03.1930 називалась Ґрудек та мала центр у містечку Городок[8]
  10. Ґміна Мацєюв
  11. Ґміна Нєсухоєже
  12. Ґміна Повурск
  13. Ґміна Сєдліще
  14. Ґміна Стари Кошари
  15. Ґміна Тужиск

Радянський період

27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Волинської області[9]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Голобський, Заболоттівський, Ковельський, Маневицький, Мацеївський (з 7.09.1946 — Луківський), Ратнівський, Седлищенський і Турійський райони.

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.