Біленький Ярослав Теодорович
Ярослав Теодорович Біленький (псевдонім — Степан Чернігівський[1]; 17 травня 1883, Сокаль[2] — березень 1945, там само) — український педагог, науковець, громадський та політичний діяч, Генеральний суддя УГВР, член ОУН.
Ярослав Біленький | |
---|---|
Ярослав Біленький | |
Народився |
17 травня 1883 Сокаль |
Помер |
березень 1945 (61 рік) Самбір, Дрогобицька область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство |
Австро-Угорщина ЗУНР Друга Польська Республіка СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | педагогіка, правознавство |
Alma mater | Віденський університет і Львівський національний університет імені Івана Франка |
Знання мов | українська |
Заклад | Віденський університет |
Титул | професор |
Посада | Генеральний суддя УГВР |
Партія | Організація українських націоналістів |
Батько | Теодор Біленький |
Життєпис
Ярослав народився 17 травня 1883 р. у Сокалі на Львівщині, в родині відомого громадського діяча, педагога Теодора Біленького[3]. 1907 р. закінчив філософський факультет Львівського та 1912 р. правничий — Віденського університетів.
Від 1906 р. — вчитель української мови та літератури Львівської, Коломийської, Сокальської гімназій. За російської окупації Галичини в роки Першої світової війни мешкав у Відні, а після відступу російських військ працював директором Яворівської гімназії. Листопадові події 1918 р. застали Біленького в Сокалі, де він був призначений міським комісаром уряду Західноукраїнської Народної Республіки, видавав громадсько-політичний часопис «Голос з-над Бугу» і у листопаді 1918-го — січні 1919 обіймав посаду директора Сокальської гімназії. Тоді ж, у січні, переїхав до Кам'янця-Подільського, де працював при Міністерстві освіти уряду УНР, організовуючи українське шкільництво. 1920 р. повернувся до Львова, у 1920-1930-х рр. — викладач української мови місцевої Академічної гімназії.
Активний член товариства «Українська громада», співробітник друкованих видань, від 1923 року голова видавничої комісії товариства «Рідна школа», а від 1932 р. — редактор журналу «Українська Школа»[4].
У 1939—1941 рр. — професор Львівського університету.
Після проголошення 30 червня 1941 р. Акту відновлення Української Держави обраний секретарем у Раді сеньйорів, яку 24 липня реорганізовано в Українську національну раду у Львові на чолі з доктором Костем Левицьким. У 1944 р. працював у Львові, а пізніше переїхав до Самбора, де викладав у місцевому педагогічному училищі.
13 липня 1944 р. створено УГВР, де у 1944—1945 рр. очолював Генеральний суд[5]. Через свою діяльність переслідувався НКВС.
Помер у Самборі в березні 1945 року.
Примітки
- Біленький Ярослав
- Henryk Kopia. «Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie: na podstawie nadesłanych tabel konskrypcyjnych». Lwów, 1909, s. 130
- Надрага Б., Костів М. Біленький Ярослав Теодорович… — С. 769
- Добржанський О. Хочемо до України!. — Одеса : Маяк, 2008. — С. 33,485. — ISBN 978-966-587-166-8.
- Файзулін Я., Гінда В. Україна. У вогні минулого століття: постаті, факти, версії. — Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2015. — С. 250. — ISBN 978-966-14-8741-2.
Джерела
- Надрага Б., Костів М. Біленький Ярослав Теодорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 769. — ISBN 966-02-2681-0.
- Прокоп М. У 40-і роковини протинімецької боротьби // Сучасість. — Мюнхен. 1981. — № за 4 жовт.
- Сениця П. Професори Української академічної гімназії // Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові. — Філадельфія—Мюнхен, 1978.
- Содоль П. Українська Повстанча Армія 1943-49. Довідник. — Нью-Йорк : Пролог, 1994.
- Соляр І. Я. Біленький Ярослав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 276—277. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Ювілейна книга української Академічної гімназії у Львові, ч.3. — Філядельфія—Львів, 1995.
- Henryk Kopia. «Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie: na podstawie nadesłanych tabel konskrypcyjnych». Lwów, 1909