Білий Потік (село)

Бі́лий Поті́к — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Було підпорядковане колишній Ридодубівській сільській раді.

село Білий Потік

Костел Матері Божої Ченстоховської
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Білобожницька сільська громада
Облікова картка Білий Потік 
Основні дані
Засноване 1564
Населення 262 (на 1.01.2018)[1]
Територія 1.210 км²
Густота населення 253.72 осіб/км²
Поштовий індекс 48509
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°04′36″ пн. ш. 25°40′39″ сх. д.
Водойми Біла
Відстань до
районного центру		 14 км
Відстань до
залізничної станції		 5 км
Місцева влада
Адреса ради 48577, с. Ридодуби
Карта
Білий Потік
Білий Потік
Мапа

 Білий Потік у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади  [2]

Назва

Про походження назви села розповідає така леґенда. У невеликому поселенні біля річки жив юнак, який одного разу побачив вродливу дівчину, у руках котрої був глечик із молоком. Хлопець захотів будь-що познайомитися з красунею. Ступивши на кладку та відчувши на собі погляд юнака, дівчина від несподіванки похитнулась і розлила молоко. Водне плесо відразу ж набуло молочного кольору. Відтоді ця місцина називається Білий Потік.

Географія

Розташоване на берегах р. Білий Потік (Біла; права притока Серету, басейн Дністра), за 14 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Територія — 1,21 кв. км. Дворів — 96.

Історія

Археологічні пам'ятки

Поблизу Білого Потоку виявлено залишки поселення трипільської та могильник комарівсько-тшинецької культур.

Перша письмова згадка — 1564 р.

Поселення трипільської культури виявлене в урочищі «За городами» 1925 року Юзефом Костшевським під час розкопок могильника комарівської культури[3]. Ю. Костшевський дослідив залишки трьох наземних будівель. Виявив кераміку з розписом чорною фарбою по червонуватому ангобу. Матеріали з розкопок зберігаються в Познанському археологічному музеї (Польща) та Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. У 1975 археологічну розвідку провів Ігор Герета[4].


Перші згадки

Село згадується у грамоті 16 серпня (25 серпня за новим стилем) 1442 року серед шести сіл Теребовельського повіту над річкою Серет, які король Владислав надає Міхалу «Мужилу» Бучацькому.[5]

Згадується 19 серпня 1448 року в книгах галицького суду[6]. Шляхтич Скарбко із Возників (Skarbko de Wozniki) своє село Білопотік (Bialopothok), що розташоване в Теребовлянському повіті, продав Міхалу Мужилу з Бучача, снятинському старості (Michaeli alias Muzilo de Buczą [cz Sniathi] nensi Сapteo) за сто гривень.

XX століття

За статистикою, у селі: 1900 р. — 1211 жителів, 1910—1259, 1921—1152, 1931—1167 жителів; 1921 р. — 204, 1931—239 дворів.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 24 жителі Білого Потоку:

  • Франц Бутра (нар. 1906),
  • Франц Віцентович (нар. 1911),
  • Франко Гібчинський (нар. 1911).
  • Віцентій Затильний (нар. 1909),
  • Владислав Затильний (нар. 1909),
  • Гнат Затильний (нар. 1906),
  • Домінко Затильний (нар. 1908),
  • Людвіг Затильний (нар. 1905),
  • Микола Захаревич (нар. 1897),
  • Іван Івашків (нар. 1922),
  • Томаш Киливник (нар. 1909),
  • Ян Киливник (нар. 1912),
  • Станіслав Ковалик (нар. 1925),
  • Михайло Кравчинський (нар. 1922),
  • Дмитро Крамарчук (нар. 1910).

З 4 вересня 2015 року належать до Білобожницької сільської громади.[7]

Релігія

У селі є капличка св. Покрови (мурована; 1989).

Пам'ятники

Споруджено:

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.

Населення
Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
1211 1259 1152 1167 275 262[1]

Соціальна сфера

За Австро-Угорщини і за Польщі функціонувала 2-класна школа з польською мовою навчання.

До 1939 р. діяла філія товариства «Просвіта», кооператива.

У вересні 2013 р. призупинено діяльність ЗОШ I ступеня. Нині працюють ФАП, Будинок культури.

Відомі люди

Народилися
  • Іван Зюбрак (?—1923) — громадський діяч (Канада);
  • Михайло Коцулим (1886—1962) — один із українських першопоселенців у Канаді, просвітянський діяч.

Примітки
  1. Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Kostrzewski J. Z badań nad osadnictwem wczesnej i środkowej epoki brązowej na zemiach polskich // PA. — Poznan, 1925. -T. II. — S. 9.
  4. М. Ю. Відейко Білий Потік // Енциклопедія Трипільської культури, том ІІ
  5. Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 40-41.
  6. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.182, № 2079a (лат.)
  7. ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
  8. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.

Джерела

Посилання

У Тернопільській області знайшли саркофаг віком п'ять тисяч років

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.