Білий Потік (село)
Бі́лий Поті́к — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Було підпорядковане колишній Ридодубівській сільській раді.
село Білий Потік | |
---|---|
Костел Матері Божої Ченстоховської | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Чортківський район |
Громада | Білобожницька сільська громада |
Облікова картка | Білий Потік |
Основні дані | |
Засноване | 1564 |
Населення | 262 (на 1.01.2018)[1] |
Територія | 1.210 км² |
Густота населення | 253.72 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48509 |
Телефонний код | +380 3552 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°04′36″ пн. ш. 25°40′39″ сх. д. |
Водойми | Біла |
Відстань до районного центру |
14 км |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48577, с. Ридодуби |
Карта | |
Білий Потік | |
Білий Потік | |
Мапа | |
|
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади [2]
Назва
Про походження назви села розповідає така леґенда. У невеликому поселенні біля річки жив юнак, який одного разу побачив вродливу дівчину, у руках котрої був глечик із молоком. Хлопець захотів будь-що познайомитися з красунею. Ступивши на кладку та відчувши на собі погляд юнака, дівчина від несподіванки похитнулась і розлила молоко. Водне плесо відразу ж набуло молочного кольору. Відтоді ця місцина називається Білий Потік.
Географія
Розташоване на берегах р. Білий Потік (Біла; права притока Серету, басейн Дністра), за 14 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.
Територія — 1,21 кв. км. Дворів — 96.
Історія
Археологічні пам'ятки
Поблизу Білого Потоку виявлено залишки поселення трипільської та могильник комарівсько-тшинецької культур.
Перша письмова згадка — 1564 р.
Поселення трипільської культури виявлене в урочищі «За городами» 1925 року Юзефом Костшевським під час розкопок могильника комарівської культури[3]. Ю. Костшевський дослідив залишки трьох наземних будівель. Виявив кераміку з розписом чорною фарбою по червонуватому ангобу. Матеріали з розкопок зберігаються в Познанському археологічному музеї (Польща) та Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. У 1975 археологічну розвідку провів Ігор Герета[4].
Перші згадки
Село згадується у грамоті 16 серпня (25 серпня за новим стилем) 1442 року серед шести сіл Теребовельського повіту над річкою Серет, які король Владислав надає Міхалу «Мужилу» Бучацькому.[5]
Згадується 19 серпня 1448 року в книгах галицького суду[6]. Шляхтич Скарбко із Возників (Skarbko de Wozniki) своє село Білопотік (Bialopothok), що розташоване в Теребовлянському повіті, продав Міхалу Мужилу з Бучача, снятинському старості (Michaeli alias Muzilo de Buczą [cz Sniathi] nensi Сapteo) за сто гривень.
XX століття
За статистикою, у селі: 1900 р. — 1211 жителів, 1910—1259, 1921—1152, 1931—1167 жителів; 1921 р. — 204, 1931—239 дворів.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 24 жителі Білого Потоку:
- Франц Бутра (нар. 1906),
- Франц Віцентович (нар. 1911),
- Франко Гібчинський (нар. 1911).
- Віцентій Затильний (нар. 1909),
- Владислав Затильний (нар. 1909),
- Гнат Затильний (нар. 1906),
- Домінко Затильний (нар. 1908),
- Людвіг Затильний (нар. 1905),
- Микола Захаревич (нар. 1897),
- Іван Івашків (нар. 1922),
- Томаш Киливник (нар. 1909),
- Ян Киливник (нар. 1912),
- Станіслав Ковалик (нар. 1925),
- Михайло Кравчинський (нар. 1922),
- Дмитро Крамарчук (нар. 1910).
З 4 вересня 2015 року належать до Білобожницької сільської громади.[7]
Релігія
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ[8], 1805 р.; кам'яна);
- костел Матері Божої Ченстоховської (1933 р.; мурований із червоного каменю).
У селі є капличка св. Покрови (мурована; 1989).
Пам'ятники
Споруджено:
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.
Населення
Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
1211 | 1259 | 1152 | 1167 | 275 | 262[1] |
Соціальна сфера
За Австро-Угорщини і за Польщі функціонувала 2-класна школа з польською мовою навчання.
До 1939 р. діяла філія товариства «Просвіта», кооператива.
У вересні 2013 р. призупинено діяльність ЗОШ I ступеня. Нині працюють ФАП, Будинок культури.
Відомі люди
Народилися
- Іван Зюбрак (?—1923) — громадський діяч (Канада);
- Михайло Коцулим (1886—1962) — один із українських першопоселенців у Канаді, просвітянський діяч.
Примітки
- Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
- Kostrzewski J. Z badań nad osadnictwem wczesnej i środkowej epoki brązowej na zemiach polskich // PA. — Poznan, 1925. -T. II. — S. 9.
- М. Ю. Відейко Білий Потік // Енциклопедія Трипільської культури, том ІІ
- Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 40-41.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.182, № 2079a (лат.)
- ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
- Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
Джерела
- Гуцал П., Федечко М. Бичківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 453-454. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Ковальков Ю., Уніят В. Бичківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 129. — ISBN 966-528-197-6.
- Biały Potok // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 199. (пол.). — S. 199. (пол.)