Білопільський Яків Борисович

Яків Борисович Білопільський (23 квітня 1916, Київ, Російська імперія5 травня 1993, Москва, Російська Федерація) — український радянський архітектор. Народний архітектор СРСР (1988). Лауреат Ленінської (1970) та Сталінської премії першого ступеня (1950).

Яків Борисович Білопільський
Народження 23 квітня (6 травня) 1916(1916-05-06) (105 років)
Смерть 5 травня 1993(1993-05-05)[1][2] (77 років)
Поховання Новий донський цвинтар
Країна  СРСР Росія
Навчання Московський архітектурний інститут
Діяльність архітектор
Праця в містах Москва, Новоросійськ
Нагороди
Премії
Звання
Народний архітектор СРСР

Член ВКП (б) з 1943.

Життєпис

Освіта

Навчався в МАРХІ (1932-1937).

Кар'єра

З 1938 брав активну участь в проєктуванні Палацу Рад, в розробці інтер'єрів залу урядових прийомів, проєкту площі перед його будівлею, введеного залу павільйону СРСР на Нью-Йоркській виставці 1939. Одночасно успішно брав участь у конкурсах на проєкти пам'ятників 26 бакинським комісарам, героям Перекопу, Кості Хетагурову.

Після війни спільно з Борисом Іофаном розробив проєкт центру міста Новоросійська. Учасник робіт з реконструкції та розвитку Москви, один з авторів проєктів планування та забудови Південно-Західного округу (1952-1966) та набережної Фрунзе (1953-1967), цирку на проспекті Вернадського, бібліотек АН СРСР і АМН СРСР, Університету дружби народів імені П. Лумумби.

Автор архітектурної частини пам'ятників «Батьківщина-Мати» на Мамаєвому кургані в Волгограді (1967), «Воїн-визволитель» в берлінському Трептов-парку (1946-1949) і «Тил — фронту» в Магнітогорську.

Дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1983.

Похований в Москві на Донському кладовищі.

Нагороди та премії

Споруди

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.